1 1 1 1 1 (1 голос)

Сидиш у кам'яній зажурі
В асимметричних сірих брилах.
Пильно вдивляєшься
Й, звісно, не бачиш
Навколо натхненних,
щасливих, окрилених.

Турботи, політика, сварки на кухні
Фальшиві обіцянки,
Зневіра тотальна,
Там очі порожні, десь вибухи й кулі...
Пророцтва здійснились, Тарасе,
фатальні...

"Борітесь - поборете" - знову пророче
На брилі застиглій
Навіки вкарбовано,
Щоб знали нащадки:
До волі й свободи
Великим Шевченком
Їм шлях проторовано.

Комментарии  

o.markovich
0 #4 o.markovich 03 апреля 2016
Вірш сподобався. Відчувається, що болить. [.........] (остальное убрано - предупреждение за флуд. Модератор)
Sumak
+1 #3 Sumak 02 апреля 2016
Філософська поезія!
Ольга Царицанська
+1 #2 Ольга Царицанська 13 марта 2016
Вірш грамотний і актуальний. Молодець!
MaLugoVase
+1 #1 MaLugoVase 01 марта 2016
Мені здається, якщо відібрати "шевченківську" частину і допрацювати текст, це міг би вийти чудовий модерний самостійний вірш. У даному випадку образ Кобзаря не надто співзвучний із віршем, як на мене.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии