1 1 1 1 1 (3 голосов)

Коли б, здавалося, нема надії,
І вирок прийде в часі декількох секунд -
Не спалюй крил, що сповнені ще мрії,
Збуди в душі упертий, сильний бунт;

Заплющ свої, наповнені сліз очі,
Й ця мрія оживе, яку ще ти
Плекав у снах, у світлім сяйві ночі,
Яку сповнив прекрасністю мети.

Тоді почуєш слово, що зігріє
Холодну душу і розтане сніг,
Душа не втратить знову тої мрії,
В яку надії промінь тихо вбіг.

Комментарии  

Sumak
0 #2 Sumak 03 апреля 2016
Дякую!
albina.sav
+1 #1 albina.sav 03 апреля 2016
Прочитали вірш, сподобалося. Бажаємо натхнення!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии