Не мало років вже пройшло
Літа летять у вись, до небосхилів
А сонця золото ще не зійшло
І ще пройде не мало милів
Вже 50…
Чи це багато, знову ж
Питатиму я завжди лиш у тата
І сивина покрила голову з чолом
А в серці тиха є відрада.
Мій тато завжди молодий
І веселиться мов дитина
Як добре що він поруч є такий
Бо він і є моя родина!
Для тата
- Информация о материале
- Автор: Маркович Оксана, 12 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 887
Комментарии