1 1 1 1 1 (12 голосов)

Там де неба блакить, де струмочок дзюрчить,
Соловей ні на мить не змовкає.
Де лиш тиша одна, де спинилася мить
Рідна мама на мене чекає.
Линуть щирі слова, де у росах трава,
Вітер листя беріз колихає.
Де стежинка одна і нікого нема
Рідна ненька у світ проводжає...

Комментарии  

Ольга Бучек
0 #2 Ольга Бучек 03 января 2017
Дякую!
Sumak
+2 #1 Sumak 23 декабря 2016
Чудовий вірш!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии