1 1 1 1 1 (4 голосов)

А за вікном пейзажі майорять.
Несе мене в далеку даль дорога.
Сховалось сонце, зорі вже не сплять
Й чомусь мене охоплює тривога.

Дорога мчить і з-під швидких коліс
У повороти вправно завертає.
Минає гори, місто, річку, ліс.
І ні кінця ні краю їй немає.

В людей також бувають такі дні,
Коли кінця буденність не сягає.
Та повезти повинно у житті.
І хай надія в цьому помагає.

Можливо я скажу не ті слова
Напевне підберу не ті рядки,
Та знай – життя дорога, ще й складна.
Й кінець її побачать лиш зірки.

Не бійся, дій! З дороги не звертай.
Тримай ти міцно долю за зап'ястя,
Настане всім твоїм негодам край.
Попереду тебе чекає щастя.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Контрасти однієї свідомості

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 23 апреля 2018
    Цікаве поєднання філософської прози і ...
     
  • Одуванчик...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 21 апреля 2018
    Вірш гарний! Не закопуй мрію у землю.Кульбабу ...
     
  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 апреля 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одуванчик...

    Dik Dik 17 апреля 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 апреля 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 апреля 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...