1 1 1 1 1 (4 голосов)

Самотні вулиці, німі будинки,
В осені не залишилося родзинки,
Зимовий спогад – аромат ностальгії,
Очікування свята зникає на периферії

Гуманних пострілів, сердечних барикад,
Хоч еволюція змінила общинний лад,
Та залишилася кривава санкція – війна,
Жахлива річ, коли театр дій – людська душа…

Комментарии  

Sumak
0 #1 Sumak 07 марта 2017
Збивається ритм у першій строфі.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии