У кожного своя дорога,
Щаслива, радісна або пуста.
Біда, коли усе життя тривога
Сльозами крила обпіка!
Тліють байдужі силуети,
Час трансформований у лід,
Кому потрібні незакінчені сонети,
Коли ти хочеш залишити слід
Монументальний, вічний, мов граніт.
Іскряться очі, запалена душа
Ідеєю змінити цілий світ
І все? Кінець. Продовження нема…
Шлях
- Информация о материале
- Автор: Головецька Софія, 15 років - Тернопіль, Україна
- Просмотров: 811
Комментарии