Півсонне місто, пів на сьому ранку...
Бреду незграбно, потайки, тихенько.
Мороз, як одинокий майстер,
малює зимові пейзажі неповторні.
А всі, як роботи чи автомати,
бездушно плентаються містом
У пластикових масках на парсунах...
Усі спішать, забувши, що навколо
Тиша краси й краса ранку...
Ранкове місто (білий вірш)
- Информация о материале
- Автор: Загребельна Євгенія, 14 років - Полтава, Україна
- Просмотров: 1544
Комментарии
Так написано ж у дужках, що верлібр, відповідно, рим нема)
Але збиває найбільше те, що хоч ти і написала про це на початку, ритм у вірша як у римованого ямба. І тому читаючи підсвідомо очікуєш рими
А так мені подобається, особливо - перший рядок. Він чудовий