«...Та дорожчим за усе на світі
Є для мене мій Червоноград...»
Ольга Голузинець
В обіймах травня вулиця співа,
Шепоче Буг із юною вербою.
Не потривож красу. Вона – жива.
Послухай їх розмову із весною.
Не говори нічого. Лиш дивись,
Як місто дихає ранковим сонцем,
І як біжать дороги. Усміхнись,
Весна ж бо стукає в твоє віконце.
Комментарии