1 1 1 1 1 (2 голосов)

Вже не злічити нам стереотипів,
Не виплисти з нав'язливих думок.
І в голосі до їхніх звикли хрипів,
Прицілом камер дише кожен крок.

Сьогодні ми не ті, що були вчора.
Сьогодні ти – не ти – лише штампівка.
І твоя мрія більше не прозора,
А серце твоє – як пуста листівка.

Комментарии  

Маркіян Лехман
-1 #3 Маркіян Лехман 04 января 2018
Оленко! У тебе дуже цікава образність.
Ігор Дах
+1 #2 Ігор Дах 16 декабря 2017
Вірш сильний. Молодчина,Оленк о. Бачу - ростеш у творчості.
MaLugoVase
+1 #1 MaLugoVase 25 ноября 2017
Останні два рядки дуже чіпляють, і загалом оригінально!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии