1 1 1 1 1 (3 голосов)

Над тихим Бугом проясніло небо,
Озвалось птаство на лади усі.
Не потривожу мить. Нема потреби
Спиняти казку, що неначе в сні

Усе дрімає в прагненні спокою…
Лиш вітер листям тихо шелестить.
Літай же, казко! Підіймусь з тобою!
Ніхто тепер не спинить дива мить!

Під подих ранку протираю очі
І сонця промінь лестить звіддаля,
А Буг вже випив усі чари ночі,
І веселково з ранком розмовля!

Комментарии  

Маркіян Лехман
+1 #1 Маркіян Лехман 23 декабря 2017
Твій вірш - це подих ранку!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Контрасти однієї свідомості

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 23 апреля 2018
    Цікаве поєднання філософської прози і ...
     
  • Одуванчик...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 21 апреля 2018
    Вірш гарний! Не закопуй мрію у землю.Кульбабу ...
     
  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 апреля 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одуванчик...

    Dik Dik 17 апреля 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 апреля 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 апреля 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 апреля 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 апреля 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...