Тече вода в синє море, та не витікає,
Шука щастя на чужині, а його немає.
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою
Про чужі степи широкі. Не дає спокою.
Вітре буйний, вітре буйний! Війною ти дихав,
Бачив сірими очима не однеє лихо.
Підкажи, сокóле сизий, як в кайданах жити?...
Все-одно, чомусь, не можеш інший край злюбити.
Діти мої! Думи мої! Лихо мені з вами!
Не живіте в своїх мріях чужими степами!
В своїй хаті – своя правда, і сила, і воля.
Оберіть нову стежину, а не ту, що доля.
До дітей Шевченка
- Информация о материале
- Автор: Федюра Олена, 14 років - Червоноград, Україна
- Просмотров: 763
Комментарии