Благословенне слово «мати»,
Його з ніким не порівняти,
Відколи людство зародилось,
То матінка, як теє Диво,
Дала усім земне життя.
Життя – тривимірне буття,
Бо перша Мати – це земна,
Любима матінка моя,
Яка ночей не досинала,
В колисці ніжно колисала,
Пісні співала колискові
На рідній мові калиновій.
Щоб долю мала світанкову,
Вплітала нитку пурпурову,
У біле полотно життя,
Що стелиться у майбуття.
Матуся коси заплітала,
Біленьку стрічечку вплітала,
Щастя у Господа благала,
Пречисту Діву умовляла,
Тому, що та дала життя
І матінкою є вона.
Синочка свого народила,
Щоб сталося для людства диво,
Бо тільки в злагоді й добрі,
Дорогу зможемо знайти.
О, Божа Мати, мов лілея!
Тягнула рученьки до неба,
Коли причастя діставала,
Ти мою душу окриляла.
І згадувала я слова,
Що рідна ненечка дала:
«Душа, дитинко, ніби крила,
Які несуть тебе у даль.
Ти тільки, доню, будь щаслива
І про добро не забувай!»
Учила батька поважати,
Бо він є поряд, як і мати,
Обоє нам дають життя,
А це є наше – майбуття.
Слова матусі пам'ятаю,
Тому, що йду з ними в життя,
Щодня науку здобуваю,
Духовність в пізнанні черпаю,
Людиною ж бо звуся я.
Людиною – це бути гордо,
В понятті – зміст всього буття,
Бо здатна лиш вона любити,
Та навіть, щоб віддать життя.
Моя матуся завжди поруч
За руку в світ мене веде,
Світ величезний, невпізнанний,
Де Всесвіт загадки дає.
А ще учила рідна Мати,
Щоб Батьківщину не продати,
Бо це є кара всього роду,
Нема землі – нема народу!
Тож слово «МАМА» пам'ятаймо
І скільки б нам не було літ,
Завжди додому повертаймо,
Бо тільки там наш оберіг.
Благословенне слово «МАТИ»
- Информация о материале
- Автор: Маркович Оксана, 14 років - Ужгород, Україна
- Просмотров: 816
Комментарии
За руку в світ мене веде - дуже гарно сказано і правельно. Оксанко, дякую за такий чудовий вірш.