1 1 1 1 1 (0 голосов)

Забудь, мій вітре, осені печаль,
Теплом дощу я гріти буду душу,
Не потривожу спогадів спіраль.
Пробач, минуле, далі йти я мушу.

На серці радість, у долонях – чай,
Горнятко тепле притулю до шалі.
Моя лукава осене, вдихай
Залѝшки суму. Помандрую далі.

Комментарии  

balaguratetjana
+1 #3 balaguratetjana 24 ноября 2018
Оленко, не міняй наголоси.
шукай потрібні слова.
цьом
Vikysja
+2 #2 Vikysja 06 ноября 2018
Дуже гарний вірш. Ти молодець
Ігор Дах
+3 #1 Ігор Дах 05 октября 2018
Вірш прекрасний,Олен ко! Тільки "Залишки" я б змінив на"Ці миті"

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии