1 1 1 1 1 (0 голосов)

Забудь, мій вітре, осені печаль,
Теплом дощу я гріти буду душу,
Не потривожу спогадів спіраль.
Пробач, минуле, далі йти я мушу.

На серці радість, у долонях – чай,
Горнятко тепле притулю до шалі.
Моя лукава осене, вдихай
Залѝшки суму. Помандрую далі.

Комментарии  

Ігор Дах
+1 #1 Ігор Дах 05 октября 2018
Вірш прекрасний,Олен ко! Тільки "Залишки" я б змінив на"Ці миті"

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии