1 1 1 1 1 (3 голосов)

Малює небо весняний неспокій,
І хмарками у душу плине мить.
Що легкістю навіки заворожить
І спогадами в серці буде жить.
Дзвінкоголосою прийшла у гості
Жива весна, що сестри їй – пісні,
І дощик умиває з високості.
Весняний ліс і трави запашні…

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии