Чорна хмара небо вкрила,
Надворі метелиця:
Наче звірина завила,
Наче плаче десь дитя.
То в покрівлю постарілу
У солому зашуршить,
Немов пізній подорожній,
У вікно нам постучить.
У старенькій темній хатці
В двох з тобою сидимо,
Що ж ти, мила моя бабцю,
Тихо дивишся в вікно?
Надворі дме метелиця,
Може, змучила вона?
Чи, можливо, вже дрімаєш
Ти під шум веретена?
Вип'ємо, моя подружко
Юності, ще з босоніж.
З горя вип'єм; де ж та кружка? -
Серцю буде веселіш.
Співай пісню про синицю,
Що за морем десь жила,
Співай пісню про дівицю,
Як з водою вранці йшла.
Чорна химара небо вкрила,
Надворі метелиця:
Наче звірина, завила,
Плаче, наче десь дитя.
Вип'ємо, моя подружко,
Юності, ще з босоніж.
З горя вип'єм; де ж та кружка? -
Серцю буде веселіш.
Все блоги
ЗИОВИЙ ВЕЧІР з О. Пушкіна
- Информация о материале
- Автор: іван Ісаєвич
- Просмотров: 1129
Комментарии