Вітрів мелодія ряхтіла, мов осика,
Будила тишу аж до болю навісну.
Природа первісна, незаймана і дика,
Зігріта сонцем, прокидалася зі сну.
Защебетали птиці в піднебессі,
Струсили трави крапельки роси.
Душа малої українки Лесі
Купалась в дивних розкошах краси.
Летіла ластівкою з рідної господи,
Крильми любові обійнявши світ,
А ліс - цей храм вели

чної природи -
Манив її до себе чаром віт.
У ньому озеро, латаття, очерети,
Русалка, Водяник і той, що греблі рве,
Лукаш і Мавка, Перелесникові лети
казковім дивом в її серці оживе.
Народиться поема-феєрія,
Як символ єдності природи та людей,
Як вічної любові світла мрія -
Й шугне, як птиця, з Лесиних грудей.

 

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...