До цієї статті мене спонукала думка відомого російського письменника Папченка Олександра Івановича, щодо проблем суспільства і освіти зокрема.
Нинішня концепція освіти в Україні і світі не відповідає сучасним викликам життя. Війни, тероризм, безробіття, депресія, наркотики, алкоголізм, бантитизм, сімейні негаразди, дитяча бездоглядність, епідемії ось, далеко неповний перелік того, що характеризує нинішній стан справ у суспільному середовищі країн світу. Узагальнити це можна його ж словами: «…бомба у терориста не на поясі, а в голові. І в поліцію, і в терористи люди приходять із одного місця, із школи». Скільки грошей тратиться на боротьбу з результатами усіх цих негараздів, скільки народу задіяно в правоохоронних та судових органах з цього приводу. А скільки коштів витрачається на ліквідацію наслідків, компенсацію за заподіяну шкоду, на лікування, звертає увагу письменник. Скільки лиха приносять природні катаклізми - наслідки життєдіяльності людини. Скільки голодуючих на землі і це теж від невігластва землян. Чи не вердикт це нинішній освіті і не тільки в Україні, але й в усьому світі. Хіба не зрозуміло, де криється зло, що на перше місце, пріоритетним в життєдіяльності держав має бути виховання, освіта, культура. На яку висоту ці питання поставлені, такий і рейтинг держав з питання якості життя, екології тощо. Причин багато. Нинішня освіта не в повну міру використовує надбання педагогічної науки, світові досягнення в галузі навчання та виховання.
Не вирішується питання поставлене Дж. Локком про те, що на 9/10 люди стають добрими або злими, корисними чи не корисними завдяки вихованню.
Хіба точилися б баталії навколо вікових періодів навчання, якби добре вивчили набутки Ж.-Ж. Руссо.
Песталоцці виступав з твердженнями, що моральні, розумові та фізичні сили людської природи мають властивість до саморозвитку у потрібному напрямку.
Чи взято від Дістервега, що в людей потрібно виховувати в єдності любові до всього людства і до свого народу. Чи в повну міру закладені в програми його три принципи правильного виховання: природовідповідальності, культуровідповідальності та самодіяльності.
Від Й. Ф. Герберта взято хоча б цілі, які він ставив перед школою: можливі – підготовка майбутніх дорослих людей у галузі певної спеціальності, необхідні – підготовка їх до роботи в будь-якій галузі діяльності? А в галузі виховання: від «дикої пустотливості» до «доброчесної» людини?
А чи добре пам'ятаємо Ф. Фребеля з його «дитячим садом» та методикою роботи і підготовкою виховательок.
Хто в повну силу використовує педагогічні надбання К. Д. Ушинського, де педагогіка є найвищим мистецтвом удосконалення людської природи, а саме: «Вихователь – є художник, вихованець – художній твір, а школа – майстерня?
Та чи виконує своє основне завдання нинішня школа за П.П.Блонським – навчити дітей жити? Для цього потрібно всього-на-всього виробити в учнів уміння і бажання набувати знання на протязі всього життя.
А чи втілюються в життя школи неперевершені в галузі педагогіки вчення Ващенка, який жив і працював за межами Батьківшини і винайшов образ української людини, побудований на двох головних принципах: християнська мораль і українська духовність, спрямована на службу Богові та Україні? Він також запропонував систему освіти у вільній Україні.
Від Сухомлинського взяти хоча б його думку про те, що знання не путівка до вузу, а багатство, яке є необхідним незалежно від того, ким стане дитина?
Чи багато педагогів чули про план Трампа, систему організації навчання, де поєднано заняття у великих авдиторіях(40% навчального часу), малих групах(20% навчального часу) та індивідуальні(40% навчального часу).
Потрібна кардинальна реформа освіти, а не те, що робиться і ким робиться.
Педагогічні кадри. Найгірше в підготовці вчителя - вузька спеціалізація. Перед вчителем у класі майбутні представники різних професій. Зараз перед учнями, у кращому випадку, стоїть вчитель, який сам у повній мірі не володіє навчальною програмою середньої школи. Чому педагог з вищою освтою не може допоомогти 8-ми, 9-ти класнику, своїй рідній дитині з будь-якого предмета? А яке обличчя буде у цього педагога, класного керівника, якщо по допомогу звернеться його вихованець? І це, без вибачень, можна сказати про переважну більшість нинішніх вчителів.
Так ось, до педвузів(можливо, тільки сюди) слід набирати кращих із кращих достойників, що добре володіють навчальною програмою за весь курс середньої школи з усіх предметів. Тому незалежне оцінювання слід проводити з таких освітніх галузей, які передбачені навчальним планом: суспільствознавство, мова і література, культурознавство, природознавство, математика, фізична культура і здоров’я, технології.
Педвуз повинен продовжити вивчення предметів середньої школи, але вже на якісно новому рівні: спеціалізація на рівні діючих програм для поглибленого вивчення предмета, а інші на високому рівні, тобто, підготувати вчителя, який «навідмінно» знає свій предмет і добре інші шкільні предмети. Він повинен знати 2-3 іноземні мови, щоб мати вільний доступ до сучасної інформації та легко оволодіти любими сучасними технічними засобами відтворення та передачі інформації. Повинен мати хист до одного з напрямків: музичного, образотворчого мистецтва чи до технічної творчості, або заняттям спортом. Так, це має бути супермен, який, образно кажучи, "вміє розкласти вогнище і довго підтримувати вогонь".
Хто піде на такі «тортури»? А суспільство, влада повинна поставити це питання в економічну площину і все стане на свої місця.
Навчальний процес.
Навчально-виховна робота в школі сфокусована на учня. Він є єдиною головною особою в школі, в суспільстві. Від нього залежатиме майбутнє. Результатом навчально-виховного процесу, його продуктом, повинна бути успішна людина.
Ось тут і знадобляться напрацювання світової педагогіки, науки про світобудову в нових умовах з новими можливостями.
Цим старим-новим нехай стане інтригова педагогіка - це, коли учневі після заняття захочеться знайти додаткову інформацію і завтра поділитися нею. Цю інтригову педагогіку слід розробити в напрямках, що базуються на забороні(мені завжди хотілось і хочеться це зробити); на містиці(щось тайне скрите від нас); на секреті(недосказане, навмисно не дано відповідь на запитання); на новинці( щось таке, що привернуло увагу).
Реп міг би прислужитися інтриговій педагогіці, як оригінальна форма передачі інформації , як метод збудження цікавості.
Як побачити в дитині майбутню людину без магії, без екстрасенсів?
Важко, надзвичайно важко.
Чому окремим предметам відводиться, фактично, другорядна роль? На шкільні предмети: фізику, хімію, біологію відводиться по 2-3 години на тиждень; на образотворче мистецтво, музичне мистецтво, трудове навчання по 1-2 години; на фізичне виховання 2-3 години. Як в таких умовах може проявити свої здібності, талант пересічний учень? Хто бере на себе визначати значимість того чи іншого навчального предмета? Усі предмети повинні бути одинаково важливі. Математика - важкий предмет, якщо він для вчителя важкий.
Виховання й навчання повинні відбуватися у здоровому середовищі, де відсутні будь-які методи дисциплінарного впливу з боку дорослих. Обговорення проступків, їх осуд чи схвалення, повинен проходити в середовищі тих же колективів чи невеликих груп, де вони виникли, сталися. Усі висловлюють свою думку що-до питання осуду. Вчитель чи вихователь не в праві вмішуватися в цей процес, а бути лише обов’язково присутнім. Таким чином створюється здорове середовище, в якому зростає в людині людина – людина, що вміє не використовувати природне середовище, а гармонічно і щасливо жити в ньому, серед природи, бути її надважливою частинкою.
Вихованням повинні займатися педагоги-психологи, створюючи здорове - правильне середовище, де завжди переконуєшся, що добрим бути вигідно, корисно для здоров’я. З цією метою створюються проблемні ситуації, даються теми для обговорення, де кожен висловлює своє ставлення, свою позицію, а психолог дбає про мікроклімат в середрвищі рішення проблеми, де кожен, як у хорі, повинен чути один одного. Людина в колективі повинна вести себе, як клітина в одному організмі: собі, щоб нормально функцонувати, працюючи на організм. А клітини в організмі різні і різне їх призначення. Тк і людина повинна знайти своє місце в суспільстві, де їй комфортно і найбільша віддача. Таке суспільство, такий організм – здорові, правильно організовані в природному середовищі, де нежива, рослинна і тваринна природа живуть у гармонії: собі - для нормального життя, решта - для середовища проживання інших. Тут доречно: багаті теж плачуть, тобто, лишнє щастя не приносить, а спонукає егоїстичну сутність людини це лишнє примножувати. Цю думку доречно порівняти з раковою клітиною в організмі, яка безконтрольно ділиться, що приводить до смерті ракового утворення і смерті організму вцілому.
І ще, бажано, щоб на певному етапі дівчата і хлопчики виховувалися роздільно з причини не тільки біологічної різниці, а й призначення та їх ролі в суспільстві. Тоді - гармонія, тоді - розвиток, тоді - без криз.
Вивчення історії в школі?!?!?! Що ми робимо в юних головах? Скільки разів переписана історя лише за останні 20 років? І що взнаємо: одні свободу здобувають - інші її легко здають. Це стосується як історії сародавнього світу так і новітньої. Що робиться в душі молодої людини, яка хотіла знати історію, після сучасного її викладу-перевикладу?
Історя це - екскремент життя народів. А хто копається в екскрементах? Правда, десь це стало досить прибутковим бізнесом. Знаємо, як і звідки беруться найдорожчі кавові зернята.
Так ось, перестаньмо морочити собі голови постійним, нескінченим перечапкуванням минувшини, яка нас держить, не дає спокою, не дає розвиватися, роздирає, роз'єднує народи, землян. Хіба ми не розуміємо, що усі негаразди: катаклізми природні і техногенні, війни, тероризм, голод відбувалися і відбуваються з однієї причини - егоїзму купки людей, а часом і однієї людини, які часто потім стають героями на кістках безневинних жертв. Яскравий приклад - історія Новгородської держави.
Політикам руки геть від історії!
Слід згадати: з чого все почалося. А почалося з Вавілону. Досі жив один народ, одна мова, одна культура. Нам слід до цього й повернутися у новому форматі. Пора збирати каміння і жити за принципом: "Об'єднуй і живи в мирі!" Глобалізація для зрячих. Ми, земляни, повинні стати одним народом одного великого дому - Земля. Багатства Землі належать усім землянам і їх слід чесно, ефективно використовувати на благо всім. І, щоб не наступати на одні й ті ж граблі, слід жити за одним єдиним законом "Люби ближнього, як сам себе!" Ось це і є предметом історії, а все інше фольклор: кращий чи гірший.
Слід залишити доступними усі архіви світу, усіх часів і народів, а розумні голови зрозуміють і знайдуть, що з цим робити.
Глобалізація привела до кризи через те, що економіка укрупнюється, а люди роз’єднані.
Виховувати на прикладах історичних постатей? Як, якщо для одних дана істрична особа - герой, для інших – злодійна особа, бо у кожного з них є світлі і темні сторінки. Це роз’єднуючий принцип. Нічого оцінювати людину, історичну особу, відірвано від часу і місця, тогочасних викликів життя. Нині живущі, не боїтеся осуду прийдешніх поколінь? А ви ж, сьогодні, герої…
Історію слід залишити любителям, а для інших, це – було колись і тепер. Хіба когось навчило або комусь стало на заваді рішення ХХ з’їзду КПРС і немає сьогоднішніх культосіб? У скількох державах правили й правлять пройдисвіти, де мова йде про десятки, про сотні мільйонів людей? Це стосується і святійших престолів. Скільки робиться не для народу, а тільки для того, щоб залишити свій слід в історії та добре нажитися?
Політик – стало професією, де часто не враховують, а ні фізичний, а ні моральний, а ні освітній рівень, а ні психічний, прости Господи, рівень. Когось вчить трагічна історія нашого народу, чи трагедія Великого Новгороду? Так, хтось свідомо і методично використовує той «досвід», а хтось, мов сліпе мишеня, а, може знає, та лізе у «мишеловку», давно приготовлену.
Я свідомо принизив значення історіїї, бо вона ДОБРЕ вчить тільки ворогів народу. Вчить: як в ярмо його затягнути; як тритмати у ярмі, як здобути владу, як її тримати; як боротися з інакшедумцями; як народ дурити обіцянками про краще майбутнє і як одному жирувати, а іншому виживати; як у правовій державі безправним бути, бо закон не для всіх один; як з розумних дурнів робити і так далі: як бути, щоб не бути; як дбати, щоб не дбати; як робити, щоб не робити; як давати, щоб не дати; як дивитися, щоб не бачити і ЯК ВЧИТИ, ЩОБ НЕ НАВЧИТИ… Переконливим є досвід вивчення іноземної мови у радянських школах. А все інше з тієї системи, окрім ідеології, дай нам, Боже, днесь.
Організація навчального процесу.
Пропоную структуру початкової школи: класи-комплекти 0 + 1 клас
1+ 2
3+ 4
4+ 5 і т. д.
Це сприятиме виконувати пропедевтичні завдання та систематичне й усвідомлене вивчення шкільних предметів, враховуючи природні задатки учня. У класі-комплекті одне завдання виконується учнями на різних рівнях у різних напрямках. До прикладу, математичну задачу відповідного змісту учень гуманітарій розв’яже доступну йому частину, а інший запропонує повний її розв’язок. Будуть такі, що більше зосередяться на ілюстрації задачі засобами образотворчого мистецтва. Хтось виготовить чудовий макет, чи вишивку. Знайдеться і такий, що подасть задачу в інших природних чи технічних умовах і таке інше і тому подібне. Такий підхід допоможе добре вивчити нахили дітей. Перевантажень бути не може, бо все це відбувається у ігровій формі, під уважним контролем двох і більше вчителів з вище названими характеристиками та з використанням новітніх технічних засобів: комп’ютер, інтерактивна дошка, інтернет, мультимедійний проектор тощо. І ще, це дозволить найбільш здібним швидше просуватися по ступенькам початкової освіти. Окремі зможуть пройти курс за три роки.
Для цього прийдеться збалансувати наповнюваність класів-комплектів. Усі заняття переважно інтегровані із застосуванням «Плану Трампа». Сучасні технології дозволяють швидко організувати дві-три класні кімнати з однієї при застосуванні технології Трампа. Ледачих і невстигаючих тут бути не може. Кожен вільний проявити себе, виконуючи план дня, в тій чи іншій якості, в тому чи іншому напрямку. Кількість кадрів майже не збільшиться, враховуючи , що є вихователі ГПД та предмети - інтегровані. Не фізика, хімія, біологія, а природознавство, але без опущення планки науковості.
З часом у державі обов’язково відбудеться кількісний перерозподіл кадрів із сфери правоохоронної у сферу освіти, науки і культури.
Навчальний режим регламентуватиметься не розкладом уроків, а «Програмою дня» чи «Путівкою дня». Весь восьмигодинний робочий день діти під керівництвом вчителів(з вище наведеною кваліфікацією) матимуть змогу вивчати усі предмети, як одну задачу з усіх сторін та підходів. Творча група етузіастів зможе цю ідею перетворити в дієздатну ефективну систему загальної середньої освіти. Санітарно-гігієнічні вимоги розставлять всі крапки над «і».
Тут же повинна бути розроблена система відповідальності вчителів та розумна, дієва система контролю. Сучасні техзасоби зможуть прислужитися й освіті. Через монітори адміністрація школи зможе вести контроль за освітнім процесом в школі. У кінці кожного робочого дня робляться підсумки й узагальнення. До нового робочого дня вчителі готуються на робочому місці.
Робота вчителя оцінюється за результатами його праці протягом календарного року у вигляді підсумкової атестації(незалежне оцінювання) як учнів так і вчителів. Учень отримує документ, що відображає його досягення, а вчитель помітку у ліцензії на право продовження педагогічної діяльності. На основі незалежного оцінювання та навчальних досягнень учнів визначається кваліфікаційна категорія вчителів.
Припинити бездарне використання коштів платників податків на утримання закладів, пов'я заних з курсовою перепідготовкою вчителів, відрив вчителя на 1-2 місяці від роботи та не зрозумілу і не ефективну технологію діючої атестації. На це використати можливості дистанційного систематичного навчання педагогів та інших працівників школи протягом року на спеціальному сайті із проходженням в кінці обов'язкового тестування. Сучасні технології дають можливість фіксувати та персоніфікувати результати. Це уже справа відповідних служб.
Традиційних канікул не повинно бути. Відпустки для вчителів за графіком протягом року в межах 20 днів. Про які перевантаження може йти мова, коли кожен займається любимою справою?
Далі, в дуже сирому виді, ескіз одного робочого дня у початкових класах.
ПОНЕДІЛОК. Програма дня (8- годинний робочий день):
Зарядка. Диктант. Додавання. Осінь. Голосні звуки. Свійські тварини, догляд за тваринами. Ліплення. Вишивка.
Пропонується текстова задача, яку під диктовку одного з вчителів учні записують у зошити для письма. Другий вчитель контролює роботу учнів, педагогічно-доцільно, допомагає слабшим.
1. Задача- диктант. День був сонячний. Повівав легенький вітерець. На зеленій галявині, біля річки, паслися 2 гусей та одна корова. Їх доглядали братик і сестричка. Часу вони не гаяли. Читали один одному казки, гралися, співали, вишивали.(Оцінюється каліграфія, грамотність).
2. Завдання дня.
1). Порахувати кількість голосних звуків у четвертому реченні(Оцінюється усна та письмова лічба). Робота з підручником «Українська мова». Виконання вправ.
2). Скільки ніг було у корови та гусей разом? Далі робота з підручником «Математика». Розв’язування задач і вправ.(Оцінюються математичні знання).
3). Проілюструвати текст задачі.(Оцінюється образотворчий хист дитини)
4). Переписати текст задачі при інших погодних умовах.(Оцінюються творчі літературні здібності учня).
5). Виготовити з паперу, пластиліну іншого матеріалу фігурки тварин, дерев тощо і створити ландшафтну композицію «На березі річки».(Оцінюється образотворчість).
6). Усна розповідь на тему «Яка користь від гусей, корів?»(Оцінюється усне мовлення).
7). Серед запропонованих вчителями творів вибрати ті, що сподобались і близькі до теми «На березі річки». Голосне читання, слухання творів, бесіди. Робота з «Читанкою»(Оцінюється техніка читання та розуміння тексту)
8). Вишивка за рисунком на полотні «На березі річки» (Оцінюється рукоділля).
9). Комп’ютерна графіка.
Примітка. Після виконання кожного завдання, організовані в переміжку з вільними, перерви. Тут виконується програма фізичного розвитку дітей. Ігри на свіжому повітрі, короткочасні екскурсії. Показ фільмів із скарбнички , наприклад, «Феєрія мандрів». Окремо, згідно розпорядку дня, завтрак, обід, підвечерок.
ВІВТОРОК(Розвиток мови)
Задача-диктант. Настала рання осінь. Дерева де-не-де фарбуються в жовтий колір. Перелітні птахи гуртуються – йде підготовка до відльоту у теплі краї. Фермери проводять останні осінньо-польові роботи. Два трактористи, працюючи разом, орють поле площею 125 гектарів. Перший за годину може зорати 15 га, а другий 10 га.
Вид ескізу не повинен затьмарити його ідею (сам автор ще недосконало володіє комп’ютерними технологіями). Це ескіз-ідея одного поверху. Їх може бути в залежності від потреб. З допомогою новітніх технологій можна провести обігрів приміщень та подачу денного свтла, встановити відповідну винтеляцію.
Центр технічних засобів(він тому і в центрі споруди) може подати любу інформацію, у потрібному вигляді, у будь-яке із класних приміщень. Не виходячи з приміщення, учні зможуть побувати в лабораторіях, виконати лабораторну роботу, заводах, фабриках, шахтах, підприємствах АПК, у супермаркеті, на природі, на пленері з художниками, у театрі, у музеї, у Верховній Раді, у різних навчальних закладах, у військовй частині, у космосі з космонавтами на борту тощо, для здійснення мотиваційної мети уроку. Таким чином учень уже бачить своє місце в житті, свідомо обирає освою майбутню професію.
Обслуговуватимуть центр ТЗН педагог-інженер та лаборанти згідно погодженого, напередодні, «Плану дня». Таким чином ТЗН будуть грамотно і ефективно використовуватися.
А такий розвід споруд, певного призначення, дозволить дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, саме для його роду занять, і дасть можливість уникнути скупчення великої кількості народу в одному місці.
Один з поверхів може бути обладнано, як актовий зал, коференцзал, кінозал, студії тощо.
Запрошую до співпраці однодумців-спеціалістів.
