Члени міжнародної організації захисту тварин «Чотири лапи», які приїхали в Україну з Австрії, Болгарії, Румунії і навіть Південної Африки. П’ять років ведмедиця Роза перебувала у невеликій клитці на автозаправочній станції поблизу селища міського типу Літина на автомагістралі Вінниця –Хмельницький.
Після тривалих переговорів, які продовжувалися упродовж дня між керівником проекту захисту клишоногих Аміром Халілом та господарем автозаправки, депутатом міськради Ігорем Скоромним було досягнуто згоди щодо вивільнення Рози з полону і перевезення її до реабілітаційного центру «Синевир». Судячи зі всього, Розі жилося тут непогано, вона харчувалася якісними продуктами, набрала аж 200 кілограмів, регулярно її оглядав ветлікар. Та все ж вона жила в неволі, бракувало прогулянок. Перед тим, як забрати тварину з неволі довелося з допомогою шприцемета ввести снодійний препарат. Коли Роза заглибилися у сон, закордонні та українські визволителі спокійно зайшли у клітку. Вони виміряли тиск, здійснили обстеження серця, оглянули і стан зубів. Щоправда, деякі із них виявилися пошкодженими, завдяки надмірному вживанню солодощів.
Після проведеного медичного обстеження, тварину на цупкій ряднині перенесли до спеціального автомобіля. Прокинутися зі сну Роза мала більше, ніж за півгодини, але це уже дорогою з Вінниці до Закарпаття.
Коли невеликий ескорт прибув до ведмежого центру, Розу було аж ніяк заманити у клітку, де вона мала пройти повний курс медичного обстеження та реабілітації. Не реагувала вона і на звичні медові приманки. Облюбувала собі штучну барлогу і нагорнула туди сіна, носила його навіть у зубах і настилала його під голову, щоб м’ягко було.
Харчами ведмедиця особливо не перебирає. Їсть як і ще двоє поселенців ведмежого центру, тричі на день. В раціоні: каша, овочі, фрукти, риба. А ось медом не балують. Його дають тільки один раз на тиждень. І то небагато, аби не псувалися зуби.
Роза є єдиною ведмедицею, яку у Синевирський заповідник доставили зарубіжні захисники тварин. А ще вона стала першою телезіркою багатьох міжнародних телевізійних каналів, зокрема, Австрії і Німеччини.
Юні літератори і журналісти, що є членами нашої громадської дитячої творчої організації «МАЛіЖ» з великим нетерпінням очікують зустрічі з ведмедицею Розою і мріють більш детально розповісти про неї у наступному випуску дитячої екологічно-освітньої газети «ДАЙ ЛАПУ», яка видається для школярів спільно з Національним природним парком "Синевир" та підтримки Міністра екології та природних ресурсів України Миколи Злочевського.
