Рання осінь...
Рання осінь. Смуток гаю.
Ліс здивований. Дрімаю.
Ключ шукаю журавлиний.
Зичу ягоди в калини.
В кошик сиплю їх лозовий,
Сік смакую гарбузовий.
Все темніш стає щоранку.
За прозорую фіранку
Теплий промінь лізе в хату.
Кошеня моє кудлате
Уляглось на підвіконні,
Потягнулося спросоння.
Позіхнуло, замурчало
І нахабно занявчало.
А мені не встати з ліжка,
А мені б поспати трішки.
Рання осінь. Смуток гаю.
Не йду в школу – подрімаю!
Хай сама сидить голодна!
Сушить білочка грибочки
Для синочка і для дочки.
На лозину нанизала –
Вузлик міцно зав’язала.
В кошик зібрано горіхи,
Жменю жолудів для втіхи.
І тепер зима холодна
Хай сама сидить голодна.
Волохата Устя
Волохата гусінь Устя
Так хвалилася капусті:
„Я струнка і модна панна!
Я у сонечка кохана!
Моя сукня – кольорова!
Ти ж товстезна, прездорова.
Всі недоліки статури
Видно у твоїй фігурі.
Ти...” І гусені не стало:
Галка панну вполювала.
Обід – на собі
Гостроносий їжачок
Носить купу голочок.
Двійко яблук, смачну сливку
Почепив собі на спинку,
Помаранчеву лисичку,
Лісову смачну суничку.
Онучатам їжак-дід
На собі несе обід.
Іменини у кульбабки
Іменини у кульбабки
Святкувать злетілись бабки.
Хороводи закружляли,
Дивні трелі залунали.
Коник весело скрекоче –
Струни лапкою лоскоче.
Джміль спросоння загудів:
Недогледів своїх снів.
І пустився у танок
Серед бабок і квіток.
Позич вуха
Білобока скрекотуха
Позичала в зайця вуха.
„Лісові усі новини
В вуха ці самі долинуть”.
Щоб ніхто не бачив вух,
Начепила капелюх.
Красувалась, приміряла,
У люстерко заглядала.
„Не підходять твої вуха,
Бо вилазять з капелюха!”
Бородатий боровик
Бородатий боровик
Взув червоний черевик.
І сміється, і регоче –
Танцювати дуже хоче.
Пропонує сироїжкам
Взути білі босоніжки.
Танцювати сам не звик
Бородатий боровик.
Не потрібні рукавички
Сумно плакала вербичка:
Загубила рукавички.
Мороз коле голі щічки –
Нема шубки у вербички.
Сіроокий туманець –
Білозубий молодець –
Обгорнув степи і доли
У туманні теплі поли.
Загорнув й малу вербичку,
Що згубила рукавички.
На гілки по парі вряд
Посадив він кошенят.
Гріють котики вербичку –
Не потрібні й рукавички.
Хмара
Хтось над лісом-лісом
Хмароньки розвісив.
Засіріло сіро,
Засиріло сиро.
Плаче чорна хмара:
„Я така нездара...”
У дворі переполох
Шию витягнув гусак:
– Щось не так!
Щось не так!
Гордо мовив півень так:
– Куд-ку-дак!
Куд-ку-дак!
Порося заверещало:
– Хрю-хрю-стало!
Хрю-хрю стало!
У дворі переполох:
– Ой-ох-ох!
– Ай-ох-ох!
На травичку й моріжок
Перший висипавсь сніжок.
Жабчин курорт
У ставочку коло млину
Гріла жабка хвору спину.
Роздувала дуже щоки,
Підставляла сонцю боки.
Лікувальні клала грязі,
З осоки компреси й мазі.
А як спека припекла –
У болото утекла.
Парасолі і красолі
У Сорочинцах красолі
Купували парасолі:
І жовтеньку, і синеньку,
І зелену, і маленьку,
І картату, і для двох,
Щоб у спеку всі красолі
Утекли під парасолі.
Заблудились
Тра-та-та, тра-та-та.
Стрілись в морі два кита.
Познайомились хлоп’ята –
В жмурки вирішили грати.
І пірнали, і жмурились,
Поки в морі заблудились!
Спіймались
Тра-та-та, тра-та-та.
Ловлять мишку два кота.
Де прогризені дірки,
Скрізь поставлено пастки.
Та даремно так старались,
Бо самі у них спіймались!
Настуся вже велика
Нова сукня у Настусі –
Подарунок від бабусі.
Сірі теплі рукавички –
Від молодшої сестрички.
Нові сині черевички –
Від найстаршої сестрички.
Ще й букварик від Пилипа.
– Ой яка я вже велика!
Зайчик
У мого клубочка –
Лапки волохаті,
Білі довгі вуса,
Чорний хвіст кудлатий.
Любить він дрімати
В кріслі, на дивані
Або на колінах,
Коли в’яже мама.
Та найбільше любить
Ниток жовтий м’ячик.
Весело стрибає
Мій клубочок – Зайчик.
Небилиця
Ги-ги-ги, ги-ги-ги –
В роті виросли гриби,
На смородині – горіхи,
На калині – обліпиха,
На городі ананаси
На садибі в Опанаса.
Комментарии