Розбудили Міжгір'я трембіти,
Фестиваль маліжан зустрічає.
Знову ватру запалюють діти,
Штурман радості сліз не ховає.
Приспів: По світах широких
Нехай пісня лине
Про високі гори,
Мрійні полонини.
Хай цвіте Вкраїна,
Виростають діти,
Хай для них лунають
На весь світ трембіти.
Всі стежки, що ведуть у Рекіти,
У віночок сузір'ям сплелися,
Бо давно вже відомо, що діти
Вище націй усіх піднялися.
Приспів.
Не біда, що дощі й парасолі
Вже не раз фестиваль накривали,
Не лякало дітей це ніколи,
Бо, як штурман, вони генерали...
Приспів.
Все блоги
пісня «Нехай пісня лине»
- Информация о материале
- Автор: Дах Ігор Тимофійович
- Просмотров: 1624
Комментарии
Майдани, ой скільки їх було
І скільки ще буде - би знати.
Чом людство в гонитвах забуло
Майдани у душах плекати.
А тут лиш комусь за посади
Чи гроші великі та сани
Вмирали від ницої влади
Безвинно її громадяни.
Війною брати йдуть на брата -
Підло з-за рогу стріляють
І силою наглою ката
Вкраїну мою роздирають.
О Господи, Матінко Божа
Ми хрест свій знесемо до неба
І правда таки переможе
Якої, так конче, нам треба...
Я рад, что встретил Вас
И всё вдруг изменилось.
В душе как будто вальс -
Любви необходимость.
Я рад что встретил Вас,
Ведь нам легко и просто.
Не опуская глаз
Идём мы полным ростом.
Я рад, что встретил Вас
И так легко нам вместе...
В душе играет вальс
И вальс тот, для невесты.
Летіла куля з автомата
Бійця, що захищав свій край,
А він: не вціль лишень у брата
Його, прошу, ти, не вбивай.
Він є бездумним патріотом
Всіх примх земного сатани.
Впади десь, куле, у болото
І болю, горя не чини...
В дитинстві скупаному в росах
Мені всміхався світ у снах.
Я линув птахом над ланами
На літа приспаних вітрах.
І милувався я землею,
Що пахла хлібом й молоком
Там люд веселою юрбою
Йшов жито жати за село.
А ранком, як збудивсь, босоніж
На стерні Лиску виганяв
Окружок в полотняній торбі
На зголоднілого чекав.
Час бурхливо спливає рікою
Весни десь у роках розгубились…
А я поруч іду із тобою
У літа, що медами наснились…
Сонце спілою динею висне.
В небі бузьками осінь кружляє.
Наче каменем душу гріх тисне,
Чи простить мене Бог, я не знаю…
Ой летіло літечко попід небеса
Заглянуло в річечку, ой яка краса!
Діточки купаються, а ген через Буг
Вітрик на кораблику переплив на луг.
Та побіг між травами, влігся на покіс,
Де сьогодні, зранку ще, луг співав від кіс.
Грів боки до сонечка, стиха шепотів
І просив, будить його, щоб ніхто не смів.
Там маленька квіточка скрилась від коси,
На голівку схилену, прагнула роси...
Як летіло літечко попід небеса
Глянуло на земленьку: ой яка краса!