Саме таку назву мав творчий вечір, що відбувся 10 листопада 2013 року в Теплодарському міському будинку дитячої та юнацької творчості. У ньому взяли активну участь не лише вихованці гуртків "Водограй" і "Калинонька", а й запрошені гості. Серед них — Могильницька Галина Анатоліївна – Одеська письменниця, лауреат Всеукраїнської премії ім. Василя Стуса, заслужений працівник освіти, кавалер орденів Святого Володимира та святих Мефодія і Кирила, почесна маліжанка; Антонюк Віктор Іванович, Теплодарський поет, дипломант обласного етапу Всеукраїнського конкурсу "Чисті роси" та Міжнародного літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска, почесний член МАЛіЖу; Жовнір Михайло Васильович, директор Департаменту МАЛіЖ зв'язків з південними областями України, депутат Одеської обласної ради; Биконова Тетяна Іванівна, директор Теплодарського міського будинку дитячої та юнацької творчості; Войтик Павло Олександрович, молодий поет, керівник Теплодарського міського осередку Малої Академії літератури і журналістики (МАЛіЖ) та члени батьківського комітету гуртка літературної творчості "Водограй".
Ми підготували маленький концерт присвячений вшануванню української писемності та мови. Наші гуртківці презентували свої вірші, а Закерничний Євген заспівав авторську пісню, яка вже встигла полюбитися нашим теплодарцям.
Щоб свято було цікавим, Марія Іллівна провела ігри з вихованцями та гостями. Я залишилася під великим враженням, мабуть, як і всі присутні.
Галина Анатоліївна розповідала нам про важливість знання рідної мови, підтверджуючи свої слова прикладами з власного життя. Вона читала нам свої поезії, співала й танцювала з нами.
Найбільш мене вразили вірші Антонюка Віктора Івановича, Войтика Павла Олександровича та авторська пісня Войтик Марії Іллівни. Думаю, ними може пишатися наше молоде місто.
У рамках тижня української писемності серед вихованців гуртків "Водограй" і "Калинонька" проводився конкурс авторських віршів:
Гроссу Валерія Валерія: Ніжна і дзвiнка, мов смiх дитинства,
Рідна мова — це світ материнства.
Летить пiснею журавлинною
Над квітучою Україною!
Абдуллаєва Лейла: Мово моя, рідна, мила, ти дуже гарна і красива,
Мелодійна та барвиста, як калинове намисто.
Новосельська Настуся: Ми живемо на Україні, говорисмо на рідній мові,
Весело співаємо пісні і щирі у своїй розмові.
Сасі Анна : Мова — це наша наука — знає моя голова.
Я складаю звук до звука, щоб виходили слова.
Кодак Вероніка: Рідна мова — цікава розмова, ми складаємо гарні вірші
І співати нам хочеться знову українською — всім до душі.
Ратовська Саша: Українська рідна мово, ти граєш барвами чудово.
Життя без тебе неможливе, з тобою — радісне, щасливе.
По закінченню я зробила для себе висновок, що кожна людина має вчити багато мов, але не забувати свою рідну і досконально опановувати мову державну. Недарма писав Іван Огієнко: "Мова—душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб."
І сьогодні я хочу подякувати Марії Іллівні, за чудове свято, яке є повчальним уроком не лише для нас, вихованців, а й для кожної сучасної людини; Жовніру Михайлу Васильовичу; Биконовій Тетяні Іванівні, які допомогли нам у проведені такого прекрасного творчого вечора; Биконову Сергію Олександровичу за активну допомогу в оформленні кабінету і нашим вихованцям юним паросткам надії .
"Я щиро вдячна всім, хто був присутній на нашому святі. Особливо нашому юному творчому обдаруванню, промовила в своєму заключному слові Марія Іллівна, — за їх яскравий виступ і підготовку до свята, нашим чарівним ведучим — Шевченко Анастасії та Луковець Катерині — та всім, хто був разом з нами.
Впевнена, що цей вечір залишиться у ваших серцях, як свята пам'ятка про збереження та шанобливе ставлення до нашої рідної мови. І нехай цей осінній день закарбується теплим спогадом і високою ліричною нотою в серці кожного присутнього цього лагідного осіннього надвечір'я".
Шевченко Анастасія, вихованка гуртка "Калинонька", член МАЛіЖ
Комментарии