Спасибі, рідні!
В цей радісний, щасливий день,
Мчимо подарувати квіти, ми тим,
хто робить з нас людей, навчає успіхам радіти,
Відкритим серцем вас шануєм і любимо
мов рідні діти.
Коли слова ми ці для вас рифмуєм,
то серце тяжко починає шаленіти
Від того, що частенько,
ми душі ваші заставляємо боліти..
Ми знаємо, що важко вам,
у юні душі мудрість ту пролити,
безкраїм небом, по чесним стежкам
навчить дітей, по совісті на світі жити.
Терпляче й добре серце маєте,
Коли на наші витівки ви очі закриваєте,
І не зважаючи та це,
з любов'ю душу в нас вкладаєте.
Ми вдячні вам за цю любов, за те натхнення
Яку на нашу путь внесли
Бо праця ваша є – неоціненна.
Ми сміло можемо сказати – для нас ви другії батьки
І в цьому статусі будення – залишитеся навіки.
Багато учнів ви навчали,
великі вже пройшли роки,
розповіли, як досягали, тієї тяжкої мети.
Бувало, гучно ви кричали,
то ображалися не мало, і в той же час
Ви непомітно низькі оцінки підіймали.
10-а зі щирістю вітає,
найкращих в світі вчителів,
Спокою та стабільності бажає,
Не знати суму тяжких днів.
Лишайтесь кохані назавжди
Такі ж Єдині, Мудрі, Дорогі.
А головне терпіння майте,
бо справа ваша не проста,
виховувати скільки діток,
При цьому з посмішкою на вустах.
Безмежного здоров'я вашим рідним
І море радісних, щасливих днів
Лишайтеся завжди такі привітні
Не майте в серці ворогів.
Благаємо: ніколи не хворійте.
Творіть добро, душею молодійте.
Низенько вклонимося в ноги,
Прощення ваше попросить,
Того ми не забудемо ніколи,
Навчання вашого на світі жить.
Не забувайте, що найкращого ви гідні
На цьому світі і на цій землі
Я нам скажу: "Спасибі рідні!"
Лишайтеся назавжди молоді!
