Дніпро колише втомлений наш сум,
Століттями його гойдають хвилі срібні,
А він народжує щоразу більше дум
Скорботних, що нікому не потрібні.
Вже досить суму та гірких думок.r
Втопіть їх у воді, дніпрові хвилі,
І з радості нам прокладіть місток
В той світлий день, де будемо щасливі.
Мовчить Дніпро. Він чув це вже не раз
Та не йому судилось долю нам змінити,
Хоч в його водах й закодовано той час,
Коли самі заслужимо по-людськи жити.
Все блоги
Коли самі заслужимо
- Информация о материале
- Просмотров: 1263
