Багато моїх ровесників пробують писати вірші, прозу, журналістські замітки, мають здібності до малювання, але бояться про це комусь зізнатися, соромляться: «А що, як засміють?..». Я не раз розповідав своїм друзям про заняття у Червоноградському відділенні МАЛіЖу і про те, що тут не засміють, навпаки – підкажуть, допоможуть, відредагують текст, а згодом і сам буде редагувати «новачків». Є тут і багато можливостей надрукувати свої твори. Бо той, хто пише, рано чи пізно схоче показати написане іншим: батькам, друзям, однокласникам, подати до шкільної газети. Можливо, я погано переконую, однак і вони даремно соромляться самих себе.
Мистецтво, на мою думку, це – передусім людські задатки, здібності (що дано тобі природою, Богом), талант до малювання чи написання творів. Але твої задатки, здібності ніколи не переростуть у талант, коли ти не будеш працювати, і то наполегливо, коли не слухатимеш порад досвідченіших, однак слід також відстоювати, зберігати свою думку.
Італійський художник Леонардо да Вінчі малював чудові картини, церковні фрески, був конструктором і тим проявляв свій талант. Завдяки творцям мистецтва у Європі почалася епоха Відродження, яку я дуже люблю. А почалася вона якраз на батьківщини Леонардо да Вінчі. Європа прославилась творами іспанського письменника Сервантеса, італійського поета Данте Аліг’єрі, сонетами і п’єсами поета і драматурга Шекспіра. Можна називати безліч імен.
Чимало письменників описувало у художніх творах історичні події. Це не «сухі» історичні факти, дати, імена. У них історія оживає, тому й цікаво читати такі твори. Наприклад, російський письменник Лев Толстой у романі «Війна і мир» яскраво висвітлив боротьбу народу проти наполеонівської армії. І це тільки один штрих роману.
Й Україна подарувала прекрасних письменників. Українську літературу другої половини XX століття ми не можемо уявити без поезії Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Ліни Костенко.
Ми і тепер зачаровуємося творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
Хочу сказати своїм ровесникам, якщо у вас є до чогось здібності, задатки, таланти, то проявляйте їх, не соромтесь. Але і наполегливо трудіться. І не важливо, чи станеш ти в майбутньому письменником, журналістом, головне, що ти працюєш з Рідним Словом, повсякчас пізнаєш його красу і багатство. А це в житті завжди знадобиться.
Маркіян ЛЕХМАН. Учень 8-Б класу Червоноградської СШ №8, слухач МАЛіЖу
