Усе життя, як та хвилина
переліта у вічній круговерті,
і ворог, мов лиха година,
коли вдивляєшся у вічі смерті.
Та ти стоїш, ти не злякався,
стоїш за землю до кінця.
З ріднею в думці попрощавшись,
ти здатен вмерти за чуже життя.
Жахлива біль скувала тіло
та, незважаючи на це,
продовжував стояти сміло,
дивився ворогу в лице.
Коли життя висить на волосині,
у думці лиш такі слова:
“Простіть, мої близькі, усі мої провини
Стоятиму за вас я до кінця.”


Комментарии