Привіт, це я. Моє "я" має багато облич, але найсправжнісіньке не кожному вдасться побачити. Вдома я - дбайлива донька, в ліцеї - ботанік-зубрилка, серед друзів - скажена й непередбачувана. Усе це я, але не кожному вдасться прийняти мене такою.
Я люблю писати, бо це чудовий спосіб висловити світу свої думки, емоції, враження. Це спосіб сказати: "Зазирніть ме
ні в душу!Побачите мене, справжню і непідробну!" Це спосіб прокричати : "Я щаслива!" або поплакати на плечі у вірної подруги-фантазії.
Я люблю співати, бо це також вираження моєї духовної сутності. Це моє бажання пізнати себе й вилити душу у пісні, прожити життя автора або композитора, пережити його почуття, враження, думки. Це мій талант, який я ненавиджу.
Я люблю читати.Це спосіб самопізнання, самокритики, відкриття нового й незвичного, проживання чийогось життя, цікавішого за моє власне. Це спосіб відокремитися від світу, усамітнитися.
Моє "я" - це цілий Всесвіт, повний почуттів, надій, переживань, розчарувань, бажань, думок і головне - готовності змінитися на краще.
