на згадку рекітчанам, які зустрічали мене біля мінерального джерела в урочищі "Марковина" с. Рекіти, Міжгірського району, липень 2002р.
До дзвінкого струмка гірського джерела
Я з друзями прийшов відпочивати,
Немов для мене тут нова зоря зійшла,
Тут свіжістю овіюють мене Карпати.
Із глибини струмка десь із самого дна
Зринають бризки,
мов коштовні самоцвіти,
І в серці про цей чар дзвенить струна
І десь його відлунюють трембіти.
І іскриться нестримний біг струмка
Як на росах ранкових зблискує проміння.
Ген, десь за обрій лункість мчить лунка
Немов порив до мальовничого міжгір'я.
І грані скель горять до сонця, мов кришталь,
І звабою манять всесилою земною.
Синіє горизонту неосяжна даль
Й веселе небо нахилилось наді мною.
Розбрелися мої думки десь по світах.
Нема й, мабуть, не буде їм зупину,
І я п'ю воду цю, немов зальотний птах
І тишуся, що знову бачу Україну.
О друзі! Радістю прославимо цей день,
Щоб в спогадах лунав для нас з роками
З добром взаємним, з голосом пісень,
І України стяг ряснів над нами.
