Дивись, як небо розцвіло,
Як променисто сяють зорі.
З вологою стикається тепло
І тишею лягає на просторі.

Десь поміж гір проклався шлях
І змовк, як далеч у заграві
І радість в нас тремтить в очах,
Немов ті зорі золотаві.

Стою, хвилююсь без вини
І тишу зрушую словами
І місяць колом сяйва з вишини
Став над горою і над на

ми.

Здається вечір цей для нас обох
Наповнивсь мріями без краю.
А в небі, наче зір переполох,
Роняє срібло, сіючи по плаю.

Ти звабою в красі стоїш,
Не пізнана і загадкова,
Мов зачарована мовчиш,
Неначе просвіжінь ранкова...

...Уже світанок десь з-за гір встає,
Стрічаючи птахів Карпат вітання
І зустріч нам надію подає
Для перших паростків кохання.

 

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Моя весна

Лехман Маркіян Тарасович
15 марта 2019

(З фенологічного щоденника)

Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з...

dedmazay4

Новая викторина! «Дедушка Мазай и зайцы»! Конкурс вікторин!

Папченко
06 марта 2019

Внимание! Конкурс викторин в КЛАДОСКОПЕ нашего сайта набирает обороты. Представляем вам новую...

verba new

Верба весну відчуває

Лехман Маркіян Тарасович
19 февраля 2019

(З фенологічного щоденника)

Щойно минуло Стрітення (15 лютого). До справжньої весни ще...

Оманливе судження

Анастасія Бурлака
16 февраля 2019

Монолог осілої пташки

Чи хтось задумувався колись, про що цвірінчить пташка? Можливо, вона щось...

skripka

Повернення втрачених ілюзій

Лехман Маркіян Тарасович
13 февраля 2019

(Розповідь від першої особи)

Ця історія розпочалася із мого захоплення музикою. Ще у дитинстві...