Так швидко проминули новорічно-різдвяні свята з дідухом і ялинкою, сюрпризами і подарунками, колядками і щедрівками, вертепними дійствами. Теплим спомином залишаються урочисті церковні Богослужіння, водосвяття, свята вечеря з кутею за сімейним столом. А моя матуся готує смачну кутю! Разом зі святами спливли і шкільні зимові канікули. Та все ж за цей час я дізнався багато чого цікавого, відкрив для себе дивовижний світ народних прогностичних прикмет, завдяки яким можна завбачити погоду, майбутній врожай. Вони, як правило, пов’язані з найвизначнішими церковними святами. Хоча кожен день має свої прогностичні прикмети.
Спостерігати за змінами в природі, погодою навчає мене тато, а його свого часу навчав дідусь (мій прадідусь Василь, який, на жаль, помер ще до мого народження). Такі знання передаються усно від покоління до покоління. У них – багатовікова мудрість народу, вміння спостерігати за природою, кліматичними змінами, щоб завбачити м майбутній врожай, аби всі запаси раціонально розподілити. Українці – хлібороби! У давнину, коли не було метеослужб, такі знання ставали вкрай необхідними.
Ось які прогностичні прикмети я запам’ятав:
Якщо на Новий рік багато снігу – добре вродять жито і пшениця.
У Новорічну ніч багато зір на небі – буде достаток грибів і ліщинових горіхів.
Тепле Різдво – холодний Великдень і не вродить хліб.
На Різдво пухнастий іней на деревах – на щедрий медозбір.
Коли на Василія (Старий Новий рік, 14 січня) тепло – не буде хлібного врожаю.
Чим вищий сніг на Василія – тим вищий хліб у полі.
На Водохреща зоряна ніч – готуй кошики збирати ягоди влітку.
На Йордан (Водохреща) лапатий сніг з відлигою – вродить садовина.
Повний місяць на Водохреща і багато снігу – може бути весняна повінь.
(І це далеко не весь перелік).
В Україні видано багато книг, в яких міститься така прогностика, але чомусь я не завжди звертав на них увагу. Тепер вивчатиму ретельно. Це ж – цікаво. Однак не менш цікаво почерпнути знання з народних уст.
Поспостерігайте і Ви, перевірте прикмети...
