В оточенні вороже налаштованих воєводств існувало собі маленьке королівство. Звісно, сусіди то з півдня, то з півночі, із заходу чи сходу часто використовували слабкість того королівства Й часто грабували його. Але завоювати  ніхто з них не наважувався, бо тоді б назрів конфлікт між ними. Такого розвитку подій ніхто й не бажав.

Десь наприкінці літа у дуже бідній, багатодітній сім'ї, цього королівства, народився хлопчик Ол. Він змалечку грався на березі річки. Його улюбленим заняттям було одне-єдине - попадання камінчиками в ціль. Спочатку батьки, а потім уже і сусіди побачили, що Ол не просто кидає камінчики в ціль, але й влучно потрапляє саме туди, де слід, або ж куди велять йому спостережливі та заздрісні однолітки.

Невдовзі слух про спритного хлопчика, а вже й не хлопчика, а статного , гарного юнака дійшов до короля. Король був доброю, освіченою і мудрою особистістю. Він, як тільки міг, дбав про своє королівство. Його піддані жили в достатку, поки злі сусіди їх не грабували.
Його величність короля  не полишала думка, як зхистити своє королівство. Тримати велике військо не було змоги, бо ж воно, королівство, маленьке. І короля зацікавила звістка про незвичайного хлопчика. Він послав свої гінців, щоб ті запросили юнака до короля. Звичайно, батьки були стурбовані і, водночас, зраділи увазі короля до їхнього чадо. Так як короля любили його піддані, то батьки погодилися відпустити сина. Та й Ол з радістю прийняв запрошення.

Король сам зустрів хлопця з почестями. Його цікавило все: як він живе, чим займається. А потім розмова пійшла про його неперевершені надприродні таланти. Король запропонував Олу позмагатися зі своїми воїнами у стрільбі з лука, потім вони стріляли з єдиної на все королівство  пушки в ціль, яку показував король. Його здивуванню  не було меж. Куди б король не показав - ядро падало точно в ціль. Та і сам Ол був дуже здивований. Адже він ніколи досі не стріляв ні з військового лука, ні, тим паче, з пушки, яку побачив тут вперше в своєму житті.
"Ось хто захистить наше королівство! - подумав король і запропонував Олу залишитися в замку. Хлопець погодився, але з умовою, що батьки будуть про це повідомлені і дадуть згоду. На умову юнака король відповів по королівськи. Він запропонував сім'ї хлопця поселитися в палаці. Сказано - зроблено!

Король видав наказ виготовити ще три пушки і розставив їх у напрямку проти нападників. План був такий, як тільки вороже військо підступить до кордонів королівства, Ол мав стріляти по воєводах, де б вони не знаходилися, і тоді, міркував король, обезглавлене військо в паніці поверне назад.

Першою напали воєводини зі сходу. Ол сходу вирахував трьох сотенних і, трьома влучними пострілами, знищив їх. І сталося диво, вороже військо у паніці швидко відступило.
Чутки про нечувану досі перемогу дійшли до воєводина з півдня. Та їх це не зупинило. Коли дозорці повідомили, що нападники - з півдня, Ол підготувався їх зустріти. Король чекав наступної перемоги. І Ол її йому подарував.
Це ж сталося і з нападником зі сходу.

Чи наважиться тепер північний воєвода напасти на королівство? Король знав і всі в королівстві  були переконані, що це найпідступніший, хитрий і зажерливий воєвода. Після його набігів королівство страждало найбільше. Все, що бачили - грабували, кого хотіли вбити - вбивали, кого хотіли забрати в рабство - забирали. Опісля королівство довго не могло оговтатися.
І все ж, час випробувань настав. Події відбувалися на початку зими. Північани завжди обирали цю пору року. Королівство у цей час мало в достатку запасу їжі та іншого статку. Ворог вважав, що саме тепер можна добре поживитися.
Королю доповіли про наступ. На цей раз проти ворога були виставлені дві пушки. Інші дві, на всяк випадок, залишені у східному та південному напрямках. Ол уважно вглядався у полчища нападників. Йому допомагали в цьому воєводи і сам король. Важливо було вирахувати головного воєводина північан. Та спочатку  це не вдавалося. Ворог зрозумів стратегію короля  і хитрував. Після кількох пострілів навала продовжувалася. І тільки зблизька король впізнав усіх ворожих воєвод і показав на них Олу. Йому вдалося точно знищити не тільки головних воєвод, але і їх заступників. І тільки тоді сталося чудо - ворожа навала вдалася до втечі, звідки прийшла.
Радості від перемоги не було меж. Усе королівство від мала до велика славило короля і, звичайно, свого народного Героя. Несподіванкою для всіх було рішення короля, який оголосив Ола своїм наступником. Та Ол чемно відмовився і погодився тільки на посаду головного воєводина королівства.

І ось, уже десяток років поспіль ворог не наважується нападати. Навпаки, західні та південні воєводства почали мирно співіснувати з королівством. Є ознаки на мирне співіснування зі східняками. Король пропонує жити в мирі і північному сусідові.
Дай Боже мудрості,  миру і співпраці усім малим і великим королівствам.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...