Вранці з бабусею збирав на грядці полуниці. Деякі ягоди виявились кимось надкушеними.
- Це - робота їжачка, - прокоментувала бабуся Леся. - Тільки він так може погосподарювати вночі. Але для такого "злодія" ягід не шкода.
Дуже закортіло побачити нічного гостя. Дочекавшись сутінків, прихопив зі собою ліхтарика і тихцем, крадькома підібрався до грядки. Увімкнув ліхтарика. Промінь його світла якраз натрапив на їжачка. Той спочатку піднявся на задні лапки і з подивом глянув у мій бік. Потім вмить скрутився у колючий клубочок.
Я не став тривожити звірятка. Навпаки, за порадою бабусі приніс з хати тарілочку свіжого, ще теплого молока і поставив біля грядки. Їжачок продовжував завмерло лежати, тож я поспішно залишив це місце.
Вранці тарілочка виявилась порожньою, але й понадкушуваних ягід було менше. "Віддячив!".
І так щовечора я приносив їжачкові молоко. Звірятко звикло до гостинців, однак поводилося насторожено, боялося, коли підходив ближче: то невдоволено хуркало, то скручувалося у клубочок.
Через кілька днів ми зібрали останнє відерце полуниць. Сезон на них завершився. Їжачок більше не з'являвся на грядці. Молоко у тарілці залишалося недоторканим. Ним ласували наші киця Лоліта і песик Нора.
Комментарии
Но, мне понравилась миниатюра.