(З фенологічного щоденника)
Спливає липень. Цієї пори пташенята вже покинули батьківські гнізда. Пробують свої голоси чи, як кажуть, "наспівують". Це ще не зовсім вправно виходить у них, але таки, принаймні, для мене, милозвучно. Недарма стверджують: "Як би там дитина не заспівала, дорослі завжди будуть їй аплодувати".
Вранці і ввечері люблю вийти на балкон і поспостерігати з висоти п'ятого поверху за ластівками. Тут, на балконах довколишніх будинків, багато їхніх гнізд. Навіть у нашого сусіда оселилося аж три пари ластівок і всі вивели потомство! Ластівки масово всідаються на кабелях телефонного зв'язку, що звисають поміж будинками, створюючи густі живі намиста. Раптом здіймаються і летять до своїх гнізд, але у них не залітають. Підросли. Тому не помістяться у гніздечку відразу всім сімейством. А нахабно вміститися одній-двом якось не личить, інші образяться. Отож днюють і ночують на дротах, набираються сил перед відльотом.
Комментарии