Бабине літо, бабине -
Літа і осені білий вальс.
То радує, то смутку підкине
Сонця прощальний реверанс.
Падає, подає сніг,
В бабине літо - пушинки.
Сніг той - прощальний сміх.
Сніжинки - прості павутинки.
Люблю я чомусь снігопад
В бабине літо, у пору,
Коли іще сніг невпопад,
Коли іще тепло надворі.
Сніжинки павут-павутинки
Падуть на долоні й не в'януть.
Бабині баби сніжинки,
В зиму немов мене тягнуть.
Падає див-диво сніг
Бабі на бабині квіти.
Сніг той, неначе сміх.
Сніг той - прощання із літом.