Святий Валентин — ім'я одного з трьох ранньохристиянських святих. Православна Церква вшановує мученика Валентина Доростольського, що постраждав за віру в Христа у 228 році (дата у церковному календарі — 7 травня); священомученика Валентина, єпископа Італійського — убитого 273 року також за християнське віросповідання (12 серпня); священомученика Валентина, пресвітера, Римлянина — закатованого за проповідь про силу віри у Христа 269 року (19 липня). Католицька Церква відзначає це свято Валентина 14 лютого. Саме він є найпомітнішою постаттю.
Валентин Римлянин служив єпископом італійського міста Терні в той час, коли християни зазнавали переслідувань з боку імператора Клавдія. Його схопили за сповідування Христової Віри, закули в кайдани і привели до імператора на допит.
— Що ти думаєш про богів Зевса і Меркурія? — запитали його.
— Нічого іншого я не думаю, як тільки те, що вони були жалюгідні і нечестиві люди (!), які свого часу провели життя в пороках і задоволеннях тілесних.
Своїм катам він так само розповідав про Христа, про порятунок, пропонував імператорові покаятися.
Оскільки святий Валентин був чоловіком поважним і мудрим, імператор Клавдій вирішив віддати його освіченому сановнику Астерію, для того, щоб перемогти віру Валентина у словесних диспутах. Прийшовши у будинок Астерія, святий молився Богові. Астерій почув, як Валентин називає Ісуса Христа Святлом істини, і сказав:
— Якщо Христос освічує кожну людину, то я тепер же випробую, чи істинне ти говориш. У мене є донька, що осліпла раніше дворічного віку, і якщо ти ім'ям Христа твого повернеш їй зір, то я зроблю все, що ти побажаєш.
Святий погодився, а Астерій поспішно привів до нього сліпу дочку. Після щирої гарячої молитви Валентина дівчинка прозріла, і всі домочадці Астерія увірували в Христа. Після відповідної підготовки Астерій зі своїми домочадцями (всього — 46 чоловік) прийняв Святу Тайну Хрещення.
Почувши про хрещення Астерія, прийшли у його будинок, де були схоплені воїнами імператора і кинуті у в'язницю. Після жорстоких тортур християни постали перед судом імператора Клавдія, який дав наказ без пощади бити святого Валентина палицями, а потім стяти йому мечем голову. Тоді стратили й Астерія з домочадцями та іншими прибулими християнами.
Інші джерела розповідають, коли Валентин зцілив від сліпоти доньку сановника Астеріуса (Астерія), вся його родина прийняла християнство. Це викликало неабиякий гнів імператора, і 14 лютого 269 року єпископа обезглавили кати.
— У ті дні в Римській імперії проходили щорічні святкування на честь богині Юнони — покровительки закоханих пар. Однією з традицій свята було дарувати один одному записки з іменами закоханих. Християни “запозичили” цей звичай, записуючи на листівках імена святих. Саме тому святий Валентин став заступником та покровителем усіх закоханих, - коментує священик Ігор Ковалевський (РКЦ) і додає, що це не церковна, а суто народна традиція.
Переказ про те, що єпископ Валентин усупереч забороні імператора вінчав римських воїнів, є лишень легендою, хоча і прекрасною. Тож у Католицькій Церкві пам'ять святого Валентина є факультативною, і відзначається саме “пам'ять”, а не “свято” святого.
Де знаходяться справжні мощі святого Валентина — достеменно не відомо. Багато країн приписують саме собі місце зберігання цих мощей. І так, мощі святого Валентина є в Любліні (Польща): одні в церкві Навернення Апостола Павла, інші — в церкві Св. Миколая. Також мощі перебувають в Церкві Різдва Пресвятої Богородиці у м. Самбір (Львівська область), у церкві, що має таку ж назву, м. Мукачеве на Закарпатті. Є вони в Ірландії, в Римі (базиліка Св. Марії Космедін), на півдні Франції, в Австрії (кафедральний собор Св. Степана, м. Відень), у м. Бальзан на Мальті, в Глазго (Шотландія), в Бірмінгемі (Англія)...
Комментарии