З милою не бачивсь -
Живе під горою.
Мати не пускає
Зустрітись зі мною.
Ким же передати,
Що її кохаю?
Я кричу: "Страждаю!"
Чую: "Знаю, знаю!"
І я догадався,
З ким перекликався.
"То це що, з луною?" -
"Мною! - чую. - Мною!"
Я її кохаю...
Вона про те знає?
"Знає, знає, знає,
Знає, знає, знає..."
Я говорю: "Мила,
Я тебе лелію!"
Чую: "Лію, лію,
Лію, лію, лію".
Пошлю, що чекаю -
Прийде: "Каю, каю..."
Гукаю: "Кохаю!"
А вернулось: "Хаю..."
Спитав якось в неї:
"Чи любиш, кохана?"
Мені повернулось:
"Хана, хана, хана..."
Відтоді з луною
Більше не говорю.
Те, що в серці маю
Їй не довіряю.
