Розпочалися мої останні літні канікули. Наступного року закінчую школу. Вирішив кілька днів погостювати в дідуся і бабусі у селі, допомогти у полі, на сінокосі. Тут завжди цікаво, весело, а ще став свідком кумедної пригоди...

kaban

Одні господарі придбали у лісовому мисливському господарстві живого не вельми великого дикого кабанця — підсвинка (так у нас називають). Адже готувалися до весілля і вирішили запекти його для молодят та гостей. Облаштували для кабанця вольєр. У молодят вже й день шлюбу наближався. Недовго залишилося кабанцю тішитися ситним життям.

Відчувши, що скоро стане “весільною жертвою” (звісно, тут я пожартував), дикий веприк знайшов у вольєрі лаз і подався навтьоки. Щастя, що це побачила господиня і наробила галасу на все село. Першими поспішили за втікачем сусіди — здорові чолов'яги. Один грав у футбол, інший служив прапорщиком у прикордонних військах, років три, як звільнився у запас. Обоє вміють швидко бігати. Та кабанчик, виявляється, ще спритніший. Відразу замахнувся на марафон. Не наздоженеш! Дядечки вже видихнулися, а він петляє вулицями села, хоч би що. Хтось спробував перегородити вепру дорогу, так той ледь з ніг не звалив. А господиня ще й наказала: “Брати тільки живим!...”.

До переслідувачів долучився дядечко-мисливець. Навіть утрьох не можуть упіймати кабанця.

...Ось вже веприк опинився на краю села, а там відразу починається широке поле, поросле житом та пшеницею (шукай потім вітра в полі), а далі — ліс...
— Стій! Стріляти будемо! — у відчаї вигукнули дядечки-переслідувачі.

Кабанчик зупинився. Мабуть, також трохи втомився. Але у відповідь на “Стій! Стріляти будемо!” тільки посміхнувся (це вже мої домірковування та фантазії): “Чим стріляти? Сезон полювання ще не відкрито. А ви, дядечко прапорщик, вже три роки, як не тримали зброю в руках і, взагалі, це вам не прикордонна служба. Про третього мовчу. Той звик тільки за м'ячем бігати... Та й господиня наказала, щоб брати мене живим!...”.

Усі троє завмерли, стали спостерігати за вепром з відстані метрів сто чи трохи більше. Той — за ними. Наче, лісовий звір заспокоївся. Але як далі чинити?..

І тут сусідові-мисливцю спала геніальна думка. Він помчав додому, добре, що недалеко, і спустив з ланцюга свого мисливського пса-здорованя. Пес не розгубився, знає службу! Стрімкий пробіг, один-два стрибки і схопив міцними щелепами кабанця зверху за шию. Враз повалив на землю, притиснув масивним туловищем, тримав доти, допоки не підійшов господар. Кабанця закутали у рядно і віддали живим, як і просила, власниці. Ця вже посадила кабанця у надійний “карцер”.

Славне весілля справили молодятам! Щоправда, я там не був, не пив (та і не п'ю!), не гуляв, тож розповідати не буду. От тільки цікаво, чи почастували кабанцем розумного мисливського песика?.. Він того вартує!

Комментарии  

Маркіян Лехман
+1 #2 Маркіян Лехман 17 июня 2017
Цілком згоден з автором коментаря! А Ви думаєте-гадаєте ,що мені не шкода цього кабанчика. Прикольно було поспостерігати за тими дядьками,що його ловили...
topolenok
+3 #1 topolenok 17 июня 2017
А жаль кабанчика-то... :sigh: Тоже ведь живая душа.
Напоминает истории Сетона-Томпсона , где по вине человека приключения животных каждый раз заканчиваются их гибелью.
Чем куры или поросята меньше достойны помилования и жизни, чем кошки и собаки? Лучше не задавать себе этот вопрос, когда кушаешь жаркое. Или переходить на растительную диету. Потому что ответ - ничем.
Заметила, что в людях очень развито потребительское отношение ко всему живому. И ладно бы если ели мясо и носили мех по необходимости, чтобы избежать голода и холода. Но множество людей делают это просто из развлечения. Охотятся на птиц, кичатся дорогими шубами, устраивают поджоги в лесу, забразгивают живых комаров лаком (вы не поверите, с каким удовольствием эту "шутку" пересказывают в соцсетях), отрывают крылышки мухам и смеются. Это отвратительно - тешиться за счёт жизни кого-то живого, пускай и очень маленького. Если и не сожрать его или прихлопнуть, то повеселиться, как он в страхе убегает и прячется. Кошмар. И ведь люди, которые так гоняются за крабами или лесными мышками, совершенно не подозревают, насколько они жестоки. И будут негодовать и плакать, когда по телевизору покажут очередной случай жестокого обращения с котятами.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 апреля 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 марта 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!