izhachok

(З фенологічного щоденника)

Повертаюся з прогулянки осіннім лісом. Вечоріє. У лісі швидко настають сутінки, через крони дерев сонця не видно. Але не поспішаю. Завтра — субота, вихідний, тож не треба йти до школи. Підготуватися до уроків ще встигну. Ні, навіть не по гриби ходив до лісу, хоча кілька таких дарів Природи потрапили у мою торбинку, випадково надибав. Просто милуюся красою, різнобарвним листям, що шелестить під ногами. І яких тільки кольорів не навигадувала Осінь, багата у неї фантазія!

Звертаю зі стежки до старої липи. Аж бачу, що переді мною пересувається клубок листя, не котиться, а повзе по землі. Що за дивина?!.. Вітру ж нема, навпаки, тиха осіння погода, яка рідко буває такої пори, щоправда, трохи пробирає холод. Цей клубок попрямував якраз до липи і враз зник під деревом. Там, де починається від стовбура коріння, була вирита невелика нора, можливо, якимось звірятком, і клубок шубовснув саме у неї. Я завмер, потім тихцем, як тільки міг, підкрався ближче та й став спостерігати. Раптом з нори визирнула мордочка їжачка. Відразу стало очевидним: це він так готується до зими, влаштовує собі кубло, стелить у помешканні опалим листям.

Я не став заважати лісовому мешканцю лаштуватися на зиму, хутко залишив це місце.

...Вдома за горнятком смачного гарячого чаю згадував про їжачка. Мені чомусь стало його шкода, і не тільки його. Таке кубло посеред лютої зими — це не затишна міська квартира, а листя — не тепла пухова ковдра. Одних звірят вб'ють міцні морози, інших (особливо старих) здолають хвороби, ще когось взимку неодмінно розшукає хитра лисиця... Заснуть і не прокинуться весною.

Чим зарадити? Скористаймося підказкою старших (так навчив мене дідусь): якщо побачите місце, де зимує їжачок, додатково накрийте його зимове помешкання опалим листям, сосновими гілками, сухою травою, можна й невеличким оберемком сіна чи соломи. Це хоч якось допоможе звірятку.

Комментарии  

ПАПЧ
+3 #4 ПАПЧ 18 сентября 2017
Везет вам. А я видел только однажды в детстве. Встретились мы с ним много лет назад в лесу. :-)
Маркіян Лехман
+1 #3 Маркіян Лехман 18 сентября 2017
У нас справді багато їжаків!
ПАПЧ
+3 #2 ПАПЧ 15 сентября 2017
Везет вам! у вас ежики!
kartohka12345
+4 #1 kartohka12345 14 сентября 2017
У нас такий їжачок вже другий рік живе біля хати.Зимується , як то кажуть у нас на Закарпатті під копицею сіна,ми навіть це сіно через нього не забираємо, щоб не пішов до сусідів. :-) Я його навідь підгодовую козячим молоком, йому дуже подобається.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 апреля 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 марта 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!