На узліссі край дороги виросли горобина і ялина, і то настільки близько одна від одної, що їхні гілки (можливо, й коріння) переплелися, наче обнялися дві сестрички.

Ідеш весною і здалеку диву дивуєшся: як це могло статися, що ялина раптом зацвіла білим цвітом?.. Хіба таке можливе?!. Аж зблизька роздивишся: це горобина так її причепурила.

Влітку вони ховаються одна поза одну.

Восени на вічнозеленій ялині красуються червоні кетяги стиглих ягід горобини (особливо помітно, коли опаде листя), а на горобині — висять ялинові шишки. Фантастика! Краса! Тільки цю красу треба вміти бачити!
Взимку тут знаходять прихисток лісові мешканці. Когось сестрички нагодують, когось візьмуть переночувати. Бачив сліди зайця, що вели з поля, і місце, де він лежав під широкою ялиновою лапою. Затишно і зручно. На білому снігу — кілька ягід горобини і зернят з ялинових шишок, те, що залишилося від трапези птахів.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Моя весна

Лехман Маркіян Тарасович
15 марта 2019

(З фенологічного щоденника)

Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з...

dedmazay4

Новая викторина! «Дедушка Мазай и зайцы»! Конкурс вікторин!

Папченко
06 марта 2019

Внимание! Конкурс викторин в КЛАДОСКОПЕ нашего сайта набирает обороты. Представляем вам новую...

verba new

Верба весну відчуває

Лехман Маркіян Тарасович
19 февраля 2019

(З фенологічного щоденника)

Щойно минуло Стрітення (15 лютого). До справжньої весни ще...

Оманливе судження

Анастасія Бурлака
16 февраля 2019

Монолог осілої пташки

Чи хтось задумувався колись, про що цвірінчить пташка? Можливо, вона щось...

skripka

Повернення втрачених ілюзій

Лехман Маркіян Тарасович
13 февраля 2019

(Розповідь від першої особи)

Ця історія розпочалася із мого захоплення музикою. Ще у дитинстві...