14 березня у церквах східного обряду вшановують преподобну Євдокію. У народному побуті її називають Явдохою і додають — Плющихою, бо цього дня любить бути відлига, капає зі стріхи, утворюються калюжі, а то й, трапляється, вирує весняна повінь, та така, що “греблі рве”.
Євдокія — у перекладі з грецької — Життєдайна. Колись наші предки цього дня зустрічали найпрекраснішу пору року — весну, або весняне новоріччя. Адже, за старим стилем, свято Євдокії припадало на 1 березня — перший день весни. Ще у часи Київської Русі з приходом весни святкували Новий рік.
З днем Явдохи пов'язано багато цікавих народних прогностичних прикмет. І тепер ледь не кожен господар у селі добре знає їх, пам'ятає від діда-прадіда. Поспостерігаємо і ми, та перевіримо:
— Яка Явдоха — таке й літо.
— Звідки вітер на Явдоху повіє — звідти весна прийде.
— Який вітер на Явдоху — такий до Покрови (14 жовтня).
— Якщо на Явдоху вітер віє з заходу, або півдня — буде врожай на збіжжя; якщо зі сходу або півночі — буде посуха, а тому неврожай на зернові культури.
— Якщо день сонячний — вродить пшениця; якщо похмурий — буде врожай на просо і гречку.
— Теплий сонячний день віщує багатий врожай льону.
— Якщо зранку сонячно, то ранні посіви будуть врожайними; сонце яскраво світить в обідню пору — сподівайся на врожай середніх посівів; а якщо сонце вигляне тільки під вечір — пізні посіви будуть врожайними.
— Якщо на Явдохи хуртовина — буде пізня весна.
— На Явдохи погода тиха, то такою буде весна.
— Капає зі стріхи, а біля порога калюжі талої снігової води — пасічники візьмуть багато меду.
— Весна — не весна, але буває, що на Явдохи песика в буді снігом засипить...
