Із трави ромашка усміхнулась,
Та чомусь від сонця відвернулась.
Оком, схожим на жовток яйця,
Хмарам всім моргала без кінця.

Їй дощу хотілось дуже-дуже,
До хмариночки вона звернулась: «Друже!
Дощиком зі мною поділися,
Щоби мрії всі мої збулися!»

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Ліс Смерті - 2

Ася
19 августа 2018

Ми зайшли у мійську вежу. Я думала тут будемо вирішувати проблеми , але ні, все не так просто....

Сирота

Ася
18 августа 2018

А він один, у цілім світі,
Живе без ласки і тепла,
Без материнської любові,
І без батьківського...

Ліс Смерті

Ася
18 августа 2018

Звичайне містечко, де всі знають одне одного. Людська віра в те, що все добре. Всі зранку ходять...

«Уходи»

Павлишин Олександр Олегович
14 августа 2018

Дом, подъезд, квартира номер три,
Она стояла и шептала «Уходи»

Дом, подъезд, квартира номер три,
А...

Рассказ М. Дудиной

Гера Дедюхин
12 августа 2018

Началась война. Приходит почтальонка из сельсовета, там сельсовет был в одной деревне, приходит...