Монолог осілої пташки

Чи хтось задумувався колись, про що цвірінчить пташка? Можливо, вона щось повідомляє вам. Можливо, наші думки схожі, але ми не хочемо чути. На жаль, ніхто на неї не реагує, тому вона веде монолог. Що ж в голові у цій маленької істоти? Ну так ось:

– Який би був прекрасний світ без цих двоногих. Я б тоді висипалася, – тяжко зітхає, – а так приходиться шукати, чим би то черв'ячка заморити.
– І що мені після цього робити?! Як можна радіти дню, якщо мене так безтактно розбудили?
– Від цих двоногих взагалі немає толку: шумлять, спати не дають, їсти не приносять. Так ще не звертають на мене увагу. Що ж це таке?! Я вимагаю кращого до себе ставлення. Ти дивися на них. Кишкають мені. – Пфффф…
– Все ж таки переїду! Переїду, де будуть всі умови класу люкс. А то мені це життя, в цьому не благородному місці, починає набридати.
– Фу! Чому деякі на мене чомусь постійно витріщаються? Зі мною щось не те?! Хай тільки щось скажуть…
– Полечу огляну свої володіння. От я дивна, навіщо? Це і так все моє, тому хай все обертається навколо мене, а не я…
– Хей! Це моє дерево! Лети звідси! Забери свої брудні лапки з мого Царства «Хвали і Пошани». Все! Це була остання краплина. Більше мого дзьобика тут ніколи не буде. Хай інші самі тут виживають, а я буду жити. Куди я тільки не полечу – мене всюди будуть чекати. Бо як же можна без мене?!

Зібравшись з думками та зібравши валізи, наївне пташеня вирушило, керуючись внутрішнім відчуттям, далеко за небокрай. Що ж там було, ніхто не знає. Добре їй живеться чи так само, як і вдома, чи ще гірше, ніж було? Реалізувалася вона чи все розбилося в друзки, чи жаліє вона про щось? Про те не знає ніхто.

Може, більшість з нас впізнала себе в цій малій пташині, яка так і не розібравшись, як же діє цей світ, і навіть не спробувавши знайти в ньому своє місце, наївно піддалася оманливій спокусі. Але хочеться вірити, що щось та й спричинило в іншій місцині її дорослішання, що деінде змінилося її життя на краще…

Кожен вибирає свій шлях сам, керуючись своїми уявленнями та принципами. Наскільки вибір був правильний – покаже життя.

Комментарии  

Маркіян Лехман
0 #1 Маркіян Лехман 20 февраля 2019
Дуже цікаве оповіданнячко! Воно нагадує притчу.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Моя весна

Лехман Маркіян Тарасович
15 марта 2019

(З фенологічного щоденника)

Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з...

dedmazay4

Новая викторина! «Дедушка Мазай и зайцы»! Конкурс вікторин!

Папченко
06 марта 2019

Внимание! Конкурс викторин в КЛАДОСКОПЕ нашего сайта набирает обороты. Представляем вам новую...

verba new

Верба весну відчуває

Лехман Маркіян Тарасович
19 февраля 2019

(З фенологічного щоденника)

Щойно минуло Стрітення (15 лютого). До справжньої весни ще...

Оманливе судження

Анастасія Бурлака
16 февраля 2019

Монолог осілої пташки

Чи хтось задумувався колись, про що цвірінчить пташка? Можливо, вона щось...

skripka

Повернення втрачених ілюзій

Лехман Маркіян Тарасович
13 февраля 2019

(Розповідь від першої особи)

Ця історія розпочалася із мого захоплення музикою. Ще у дитинстві...