Для мене брекети вже давно стали як частинка самої себе. Вони ніби зрослися з моїм «я», стали елементом іміджу, що підкреслює мою індивідуальність. Спочатку було незвично, навіть боляче, коли зуби стискав, на перший погляд, маленький тоненький дріт (дуга). Та мене дивувала його міць. Я почала розгадувати в чому його секрет, як так можна було продумати до деталей, щоб «виправити природу» зубів.

У моїй голові крутилися різні асоціації, і ось воно – «бінго». Якнайкраще склався пазл. Найдоречніше порівняння та порада людям на такому, начебто непримітному прикладі. Тож моя здогадка: за кожним зубом закріплена «цеглинка» (буду називати її так, відходячи від професійної термінології, оскільки ця «цеглинка-брекети» складається з декількох компонентів), тобто їх нічого не об'єднує, вони перебувають на відстані одна від одної, так вони нічого не вирівнюють. Але на допомогу приходить дріт, який нанизує ці «цеглинки» на себе і закріплює їх, тим самим виконуючи корекційну функцію.

Переводжу в мою асоціацію: у кожної людини є власні турботи, і вона тільки-то і робить, що плекає їх; вона повністю заглиблюється у свій світ, забуваючи реальний забуває – для неї він просто перекреслюється. Це не поодинокі випадки, так частіше всього відбувається в суспільстві. Всі кудись поспішають, біжать не зрозуміло за чим, не поставивши конкретної цілі. Власні проблеми б'ються об тупі кути і лишаються при вас, тобто вони не виходять за рамки, бо у більшості випадків «прохожі» не звернуть увагу. Тому люди зневірюються не тільки в інших, але й в собі. Такий принцип і з брекетами. Людям потрібні якісь чинники, які будуть сприяти змінам для спільного блага (на зубах – це «цеглинки», в них з'явилася надія на зміну). Людям теж потрібно дати цю надію. Але питання тепер інше: «В чому ж її віднайти?» А, можливо, в прекрасному, стати альтруїстом, перейматися не тільки собою, а й навколишнім середовищем (всім живим), навіть просто дарувати усмішку цьому похмурому світу, розбавляйте – додавайте – змішуйте – експериментуйте з фарбами (не обов'язково, що сірий чи коричневий колір несе за собою якусь тугу: «Ні», час від часу людина повинна в себе зазирнути, не забуваючи про те, що поряд з нею ті, хто підтримає). Це і послугує міцним дротом для нації. Вона закріпиться в рядах між побратимами, які будуть хотіти чути і віддавати тепло своїх сердець.

Сила в єдності сердець)

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

  • Зустрілись...

    Майя Майя 16 февраля 2020
    Вот люблю такие тонкие заметки про природу.
     
  • Життя, як потяг...

    ПАПЧ ПАПЧ 15 февраля 2020
    :-) Я понимаю. На всякий случай.
     
  • Зупинись!

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 14 февраля 2020
    Краще не пробувати!
     
  • Життя, як потяг...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 14 февраля 2020
    Зауважу на майбутнє.Але жодної конфесії я ...
     
  • «Невагомість»

    topolenok topolenok 14 февраля 2020
    Дуже емоційно, чіпляє... І гарно написано.

Новенькое в блогах

Зустрілись...

Лехман Маркіян Тарасович
16 февраля 2020

(З фенологічного щоденника)

Таке диво, коли зустрічаються зима і весна, найкраще спостерігати у...

Життя, як потяг...

Лехман Маркіян Тарасович
13 февраля 2020

(Етюд)

Вокзал. Очікування. Метушня. Хвилі і хвилі людей... На станцію прибув потяг, який після...

Кав'ярня

Лехман Маркіян Тарасович
11 февраля 2020

Де каву смакували ми з тобою,
Маестро награвав нам джаз легкий.
Твій погляд став наповнений...

Твій світ

Любочка Лунгу
09 февраля 2020

Як би мені залишити тебе
Як би хотілось дізнатись про твій світ
Кожного разу, тебе і мене
Не...

Чому ти не зі мною?

Любочка Лунгу
09 февраля 2020

Краще розкажи чому ти не зі мною?
Чому я чекала тебе у парку?..
Я навіки напевне буду з тобою
І...