(Етюд)

Романтична ніч. На гілці дерева сидять два ворони - Він і Вона. Їх заливає яскраве сяйво місяця і зір. Закохані птахи тихо монотонно перешіптуються. Навіть карканням таке не назвеш, бо, здається, наспівують серенаду. Ні, не дивуйтеся, вони здатні видавати мелодійні звуки. Може хочуть навчити цим людей, як зізнаватися у коханні - щирому, відвертому, отому, що раз і назавжди.

Потім їхні голоси зазвучали бравурно і раптом стали мінорними, жалісними, журливими. Щось не так...

Ворони - спостережливі птахи, проникливі. Отож бачили і хотіли нагадати нам, людям, що більшість закоханих не завжди по-справжньому цінують один одного. Людські «надбудови» під назвою «сімейне життя», на жаль, часто руйнуються. Зрада, розлучення, аборти... І все це бачить закохана пара воронів - Він і Вона.

Так, ворон - мудрий віщий птах. Принаймні, таким уявляють його в міфології. Люди вірять у нього, просять підказки, поради, і водночас бояться, а бояться... правди, а не ворона. Проти неї нічого не вдієш.
- Слухайте поради у ворона! - застерігають старші люди...

Отож сидять на гілці дві половинки пернатих. А таке подружжя є назавжди вірним, не таким, як частенько трапляється у людському житті-бутті.

...Запанувала тиша романтичної ночі. Навіть завмер пронизливий холодний вітер ранньої весни - пори кохання, чи то пори, коли спалахує кохання. Замовкли й ворони (Він і Вона), любо глянули один на одного, акуратно, щоб не порушити тишу, стали переступати по гілці, наближаючись і наближаючись, і злилися воєдино...

Цю чарівну мить спостерігала студентка-художниця з вікна кімнати гуртожитку. Нікого не було поряд. Однокурсниці поїхали до батьків, адже вихідні. Їй же доводиться залишатися самій. Тільки під час канікул поїде далеко-далеко додому. Вона, перебуваючи наодинці зі своїми думками, враженнями від побаченого, враз відчула, що розуміє, знає пташину мову, мову воронів. Адже вони й справді спілкувалися між собою, наче люди.

Тим часом ворони полетіли невідомо куди. Але щойно побачена картина запала їй у серце, душу.
- Цю мить потрібно залишити не тільки у своїй пам'яті, а й на папері! - твердо вирішила дівчина.

Студентка-художниця взяла чорний фломастер і аркуш з альбому. На малюнку все відобразилося у чорному кольорі - ворони (Він і Вона), місяць, зорі... Тільки погляди й почуття птахів світлі-світлі...

Маркіян ЛЕХМАН.
Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства.
м. Львів

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Квест «Вокруг света»

Анастасія Опаковська
16 октября 2021

Когда-то я с подружками била на репетицие к выступлению. Ми готовились к приготовленному нами...

синичонок

Синичонок. Неожиданная встреча

Алька Алфёрова
09 июля 2021

Когда-то очень давно писала пост о синичках. На днях, девять лет спустя, тема синиц вдруг...

Одно из любимых стихотворений

Саша И
10 июня 2021

«Лошади в океане»

Лошади умеют плавать,
Но - не хорошо. Недалеко.
"Глория" - по-русски - значит...

8 е марта

С праздником 8-е Марта!

Александр Иванович
06 марта 2021

Девчонки и тётенки!

8-е Марта замечательный весенний праздник! Вот я, а также все ребята, вся...

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...