(Жарт)
Фредерік був великим мрійником і дуже хотів мати багато грошей, які б дісталися йому просто так. Щоб досягти бажаного, він вирішив прочитати книжку з ентимемами (принаймні, так йому порадили), сподіваючись знайти в ній хоч якусь підказку дармового заробітку. У книжці недолугий Фредерік справді знайшов багато цікавих прикладів, цитат, а за кредо обрав таку фразу: «Крадіжка є злочином, шахрайство не є крадіжкою, отже, шахрайство не є злочином».
На думку відразу спала «геніальна», як здавалося для нього, ідея. Він став продавати екскурсійні путівки, щоправда, фальшиві, «липові». Довірливі особи перераховували йому чимало грошей, але омріяних Лондона, Будапешта, Відня, Стокгольма так і не побачили.
Та одного разу Фредерік потрапив до рук поліції, опинився на допиті у комісара Джонса.
Досвідчений комісар сидить навпроти Фредеріка, потягує люльку і запитує:
- Навіщо ти так скоїв, юначе, чому зайнявся шахрайством?..
- Але ж шахрайство не є злочином, - відповідає схвильований Фредерік.
- Як це так, щоб шахрайство не було злочином?!.
- Про це свідчать ентимеми.
- Ентимеми?.. Ти верзеш нісенітниці, юначе...
Фредерік пояснює комісару Джонсу, що таке ентимеми, але комісар не може зрозуміти цього і просить ще і ще навести якісь приклади. Фредерік погоджується:
- Старі люди помирають. А ви, комісаре, вже не є молодим. Отож, вам час помирати...
Збентежений та розлючений комісар не знає, що робити з хлопцем. Від хвилювання і здивування потягнувся до пляшки з холодною водою, відкоркував, налив води у склянку і залпом спорожнив. Потім, трохи оговтавшись, відправив юнака замість в'язниці до психіатричної клініки.
Там ентимеми Фредеріку не допомогли. Він знову опинився у комісара Джонса...
Отож, не будь мрійником, а будь реалістом, не шукай легких грошей через шахрайство, щоб не опинитися в такій ситуації, як Фредерік.
