Уже світанок мерехтить на віях,
Розтанула, як ніч, осіння ніч.
Все те, що місяць в ній насіяв
Змила сльоза моїх печальних віч.
І знову день, як білий цвіт лілеї,
Неба безмежного дзвінка блакить.
Я тішуся йому, як добрій феї,
Що вміє серденько моє розвеселить.
І, як обтернена троянда вечір,
Думки летять на Україну знов,
Пригадуються призабуті мил
і речі,
рікою повноводою тече з душі любов.
І знову ніч...
І знову день...
І знову вечір...
12 июня 2023
02 июня 2023
31 мая 2023
29 мая 2023
24 мая 2023
Совет модераторов детской республики «Литературный сайт Сокровища Папча» принял решение...
Посоветую вам один замечательный рецепт. Мы готовим эти вафли больше 5 лет, и все в нашей семье...
Как вы могли уже догадаться из слова «ручейники», обитают они в ручьях (а также речках и т.п.)....
Внимание! Катя Зуева представила новую викторину по повести Владислава Крапивина «Гуси-гуси,...
Все пройдет и это пройдет. Так было всегда. И будет. И вот я, пользуясь своей неистребимой...
© Папченко А.И., 2010.