Пройду повз тебе бистрою ходою,
Твоєю тінню вже не промайну,
Не буде це ні горем, ні бідою,
Лиш згадкою про море полину.
І жодної уже не буде грати ролі,
Що так вразлива я до втрат і згуб,
І те, що вабить ще тебе до болю
Малина стигла моїх згірклих губ.
Ти, певно, аж тоді заплачеш,
Як я пройду не в наше майбуття,
І ти мене вже більше не побачиш
В кривому дзеркалі свого життя.
Залишу смуток свій тобі, коханий,
Збагнеш тоді усю свою вину,
Коли збереш мої забуті рани
На березі гіркого полину.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 августа 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 мая 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 апреля 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 апреля 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 марта 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!