Ой, село моє родинне,
Обляська неблизька!
Нитки пам'яті зв'язала
Там, біля обійстя.
Там родився, там умився
Талою водою.
З смерекою, з ліщиною,
Як брат із сестрою.
Любо оку, мило слуху
Від краси такої.
Куди глянеш - туди манить
Ступити ногою.
А потічок, мов батіжок,
З дорогою в парі
Вились селом й
наче пером
Береги писали.
Якщо лиш є жива вода,
То це в тому краю.
Квасом зветься це джерельце
І вода із нього.
А по горах, по долинах,
По плаю до хмари
Ходять собі вівчарики
Й за ними отари.
Село моє невеличке,
Моя колискова...
Сина свого не забувай!
І бувай здорова!
Все блоги
МАМІ
- Информация о материале
- Автор: іван Ісаєвич
- Просмотров: 1709
Комментарии