Була собі дівчинка Маринка, в якої був котик на ім'я Ковбаска. Його так назвали, тому що він дуже любив їсти ковбаски. Маринка та Ковбаска були справжніми друзями. Вони багато часу проводили разом: гуляли, гралися, дивилися телевізор і навіть робили уроки разом.
Одного літнього дня Ковбаска вибіг погуляти і зустрівся із собакою та з переляку побіг невідомо куди. Він біг лише пару хвилин, тому що був достатньо товстенький. На жаль, собака його наздогнав і одразу вкусив. Ковбаска одразу ж перетворився на пса, а собака – на кота. Одним словом, помінялися місцями.
Ковбаска навіть не знав, що йому робити. Він довго блукав вулицями та дворами. І раптом він зустрів вченого щура. Ковбаска розповів про свою біду. Щур сказав, що треба зробити три добрих діла.
Спочатку Ковбаска подумав про те, що робити добрі діла – це їсти ковбаски. Але потім він зустрів вуличного собаку Буча. Цей собака був дуже добрим, але у нього не було домівки. Йому було холодно і він хотів їсти. Ковбаска зрозумів, як можна зробити добре діло – принести Бучу кістку. Однак Ковбаска завжди був котом і не знав, де можна знайти кістку. Ковбаска сів біля невідомої лавочки, задумався і заснув. У своєму сні він побачив, що можна дістати кістку в землі. Але він спав довго, бо заморився. Коли Ковбаска прокинувся, уже була ніч.
Ковбаска блукав нічним містом. І раптом він побачив на квітковому газоні кістку. Він взяв її і подався назад до вуличного собаки Буча. Собака подякував за кістку і сказав, що одному магазину «Форт Пролес» потрібен охоронець. Ковбаска подякував, подався до магазину. Зненацька він побачив зграю мишей. Вони були дуже засмучені, тому що злива зруйнувала їхню домівку зі всіма запасами їжі. Ковбаска у них запитав, чим він зможе допомогти. Миші відповіли, що їм треба кусочок сиру. Ковбаска пообіцяв, що знайде їм сир. Він подумав, що сир можна купити в магазині «Форт Пролес».
Тим часом Маринка дуже сумувала та написала оголошення про зниклого кота Ковбаску. Всі родичі, друзі та сусіди почали його шукати.
Ковбаска прийшов у магазин і зустрівся з директором. На жаль, директор не хотів брати ковбаску на роботу. Ковбаска чекав аж до обіду. Потім він раптово захотів їсти та пити, і повернувся до Буча.
Ковбаска розповів йому всю правду. Буч придумав , як Ковбасці стати охоронцем в магазині. Для цього потрібно було показати свої вміння. Спочатку Ковбаска не знав, як це зробити, але згодом друзі придумали, що робити.
І от почалося!!! Собаки попрямували до магазину. Буч почав гавкати, репетувати, як навіжений. Він вдерся в магазин і почав наводити там безлад. І ось тут вибіг мужній Ковбаска і прогнав Буча. Директор був у захваті і взяв сміливого собаку в охоронці. Ніхто навіть і не здогадався, що Ковбаска та Буч були справжніми друзями.
НЕЙМОВІРНА ПРИГОДА КОТА КОВБАСКИ
Робота охоронцем була спокійною, і Ковбаска заснув в перший день на роботі. Йому снилися запашні ковбаски. Він перестрибував з однієї ковбаски на іншу. Цей сон був настільки хороший, що Ковбаска не відчув, що ставало все жаркіше та жаркіше. Коли він нарешті прокинувся, то побачив, що довкола була пожежа. Він зовсім не розгубився, а навпаки побіг на допомогу директору та іншим працівникам магазину. Вони всі працювали на другому поверсі. Всюди палав вогонь. Ковбаска витяг всіх людей та врятував їм життя. Це була друга хороша справа Ковбаски.
Директор захотів віддячити сміливого рятівника і подарував йому великий шмат сиру. Раптом Ковбаска згадав про мишей і вирішив віддати їм той сир. Третя добра справа була виконана і Ковбаска знову перетворився на кота. Його знайшли добрі люди і одразу передали Маринці. Дівчинка була безмежно щаслива! Вона обійняла втомленого Ковбаску та вигукнула: «Ура! Ковбаско, ти знайшовся! Ти – мій найвірніший друг!» А Ковбаска тим часом розмірковував, яка ж цікава пригода трапилася з ним цього літа.