Как-то Тёма решил написать рассказ. И вот Тёма сел за компьютер и собрался писать, но он не знал о чём и решил: «Я напишу про себя!» Его пальцы с необычайной скоростью начали писать.

Он уже написал оглавление - «Приключения Тёмы», и сразу подумал: «Что если сейчас кто-то пишет про меня? И про того, кто пишет про меня, тоже кто-то пишет? Что если всё закономерно? К примеру, если сегодня у меня Лёша стащил пончик, а завтра я сам свистну у него что-нибудь? Есть в том закономерность?»

vika pobed

Сегодня, четвёртого июня, в торжественной насколько это возможно обстановке, победителю нашего конкурса литературных викторин, который проходил с сентября 2018 года по июнь 2019 года на нашем сайте Сокровища Папча, замечательной Виктории Беликовой, в присутствии её мамы и младшего брата оставшихся за кадром, был торжественно вручён обещанный приз в пять тысяч рублей.

Как видите, мы держим слово. Ещё бы мы его не держали, ведь мы пираты.

Граждане! Читайте книги! Иногда они несут не только знания, но и материальную выгоду. Ура!

pic

Какая удача! Сегодня представляем вам викторину по повести «Козетта», части романа Виктора Гюго «Отверженные». До окончания конкурса викторин осталось совсем немного времени и тому, кто решит выиграть его нужно поторопиться! Для тех кто в первый раз слышит о нашем конкурсе, пусть это и странным нам покажется, но тому, кто все-таки желает принять участие в конкурсе, просим щелкнуть по этой ссылке КОНКУРС ВИКТОРИН.

Викторину по повести «Козетта» составила Виктория Беликова! Просим любить и жаловать!

С уважением, ваш ПАПЧ

Яке щастя! Сьогодні представляємо вам вікторину за повістю «Козетта», частиною роману Віктора Гюго «Знедолені». До закінчення конкурсу вікторин залишилося зовсім небагато часу і тому, тому хто вирішить виграти його потрібно поквапитися! Для тих хто в перший раз чує про наш конкурс, нехай це й дивним нам здасться, але хто все-таки бажає взяти участь у конкурсі просимо клацнути по цьому посиланню КОНКУРС ВІКТОРИН.

Вікторину за повістю «Козетта» склала Вікторія Бєлікова! Просимо любити і жалувати!

З повагою, ваш ПАПЧ

leleka

Неподалік бабусиного городу стоїть старий дерев'яний телефонний стовп, давно «забутий» зв'язківцями. Те, що він колись слугував людям, нагадують хіба що обірвані дроти. На стовпі - гніздо лелек. Тільки-от загадка: скільки себе пам'ятаю, птахи у цьому гнізді чомусь не оселялись. Деінде селяться, а у нас не хочуть. А ж образливо ставало. Та цієї весни, нарешті (!), гніздо не залишилося пусткою.
- Лелеки звили тут гніздо ще років сорок тому, коли я був десяти- чи одинадцятирічним хлопцем, - розповідає тато. - Прилітали щороку. Бува, щось підремонтують, поправлять, поновлять і виводять пташенят. Отак змінювалося одне покоління лелек іншим. Востаннє в цьому гнізді вони оселилися 19 років тому, коли ти мав народитися. Принесли тебе і полетіли у вирій. Це ж бо лелеки дітей приносять...
- І куди вони поклали мене? - цікавлюся (жартуємо з татом).
- Та між кукурудзою і капустою, - кепкує він. - Адже тієї пори городини багато!..

Я посміхнувся, замислився, почухав потилицю. А й бо справді, лелеки «принесли» мене у серпні, коли ось-ось мають відлітати у вирій...

den materi

У другу неділю травня в Україні відзначають День Матері

Люба Неню, Берегине!
Ми Тебе вітаєм нині.
І у це весняне свято
Зичим радості багато!
Хай у світлий день прекрасний
Промінь сонця сяє ясний.
Щастя хай не оминає
І Господь благословляє!

Маркіян ЛЕХМАН,
Студент факультету медіакомунікацій та підприємництва Української академії друкарства.

flag pobedy

Люди!

Поздравляем вас с праздником 9-го мая! Праздником победы Красной Армии и советского народа над нацистской Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 годов.

С тех пор прошло много времени. Иногда кажется, что в суете и чепухе каждодневных мелочей память о жертвенном подвиге наших предков уже окончательно выветрилась. Но опять приходит май. И вновь, и опять мы вспоминаем победу. Вспоминаем победителей, которые отстояли наше человеческое достоинство, возможность нам самим вершить свою собственную судьбу, отстояли наше право на жизнь, в конце-концов. Вот как-то так...

========

Люди!

Вітаємо вас зі святом 9-го травня! Святом перемоги Червоної Армії і радянського народу над нацистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

З тих пір пройшло багато часу. Іноді здається, що в суєті і нісенітниці щоденних дрібниць пам'ять про жертовний подвиг наших предків вже остаточно вивітрилася. Але знову приходить травень. І знову, і знову ми згадуємо перемогу. Згадуємо переможців, які відстояли нашу людську гідність, можливість нам самим вершити свою власну долю, відстояли наше право на життя, в кінці-кінців. От якось так...

z velykodnem

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаю!
Жити в радості й любові від душі бажаю!
Запашною нехай буде Великодня паска
І до віку з Вами буде світла Божа ласка.
Хай Божа Мати Вас охороняє,
А Дух Святий здоров'я посилає,
Господь дарує Ангела з Небес!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Щиро ВАШ - Маркіян ЛЕХМАН
(Напередодні свята Воскресіння Христового, 2019 р.)

(З фенологічного щоденника)

shpak

Вранці вийшов у двір міської багатоповерхівки і зрадів, наче у дитинстві, аж сплеснув долонями:
- Ов-ва! Шпаки прилетіли!

...Молоденька травичка, яка щойно пробилася з-під землі, з ночі ще вкрита памороззю. А та виблискує на сонці різними барвами, мовби хтось перлини розсипав. Та шпакам, схоже, байдуже до паморозі. Сновигають серед перлів, вишукують у травичці якусь поживу. Глянути здалеку, то таке враження, що пернаті ковтають заморожені перлини. Ні, не ковтають. Горло бережуть для співу.

Сонечко трішечки вище піднялося, як паморозь перетворилася на росу. Таке перетворення швидко відбувається тільки під лагідним промінням весняного сонця. Ось вже й падають краплини з гілочок дерев на землю:
- Дзень-дзень!
Добрий день!

І я разом з ними вітаю новий день.

Взагалі, що ж таке реальність? Я сама ставлю собі це запитання. Яка вона ця реальність? Більше всього, що вона для кожного своя: хтось дивиться через призму рожевих окулярів, хтось сприймає її за принципами оптимізму чи песимізму.

Для мене брекети вже давно стали як частинка самої себе. Вони ніби зрослися з моїм «я», стали елементом іміджу, що підкреслює мою індивідуальність. Спочатку було незвично, навіть боляче, коли зуби стискав, на перший погляд, маленький тоненький дріт (дуга). Та мене дивувала його міць. Я почала розгадувати в чому його секрет, як так можна було продумати до деталей, щоб «виправити природу» зубів.

У моїй голові крутилися різні асоціації, і ось воно – «бінго». Якнайкраще склався пазл. Найдоречніше порівняння та порада людям на такому, начебто непримітному прикладі. Тож моя здогадка: за кожним зубом закріплена «цеглинка» (буду називати її так, відходячи від професійної термінології, оскільки ця «цеглинка-брекети» складається з декількох компонентів), тобто їх нічого не об'єднує, вони перебувають на відстані одна від одної, так вони нічого не вирівнюють. Але на допомогу приходить дріт, який нанизує ці «цеглинки» на себе і закріплює їх, тим самим виконуючи корекційну функцію.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Приключения Тёмы и его друзей. Глава 4

Бурец Василий
13 липня 2019

Как-то Тёма решил написать рассказ. И вот Тёма сел за компьютер и собрался писать, но он не знал...

vika pobed

Приз победителю вручен!

Александр Иванович
04 червня 2019

Сегодня, четвёртого июня, в торжественной насколько это возможно обстановке, победителю нашего...

pic

Представляем викторину по повести «Козетта»! Вікторина за повістю «Козетта»!

Александр Иванович
21 травня 2019

Какая удача! Сегодня представляем вам викторину по повести «Козетта», части романа Виктора Гюго...

leleka

Лелеки

Лехман Маркіян Тарасович
18 травня 2019

Неподалік бабусиного городу стоїть старий дерев'яний телефонний стовп, давно «забутий»...

den materi

Матері!

Лехман Маркіян Тарасович
11 травня 2019

У другу неділю травня в Україні відзначають День Матері

Люба Неню, Берегине!
Ми Тебе вітаєм...